8. Відсутність необхідного зв’язку між визначеним заявником
предметом спору і запобіжними заходами, на застосуванні яких він
наполягав, стала підставою для відмови у задоволенні заяви про
вжиття запобіжних заходів до подання позову про захист майнового
права інтелектуальної власності на твір.

Спілка журналістів звернулася до господарського суду з заявою
про вжиття запобіжних заходів до подання позову у вигляді
накладення арешту на майно Громадського об’єднання, а саме:
— виключне право на використання газети "П." (майнове право
інтелектуальної власності на твір), передбачене частиною другою
статті 19 Закону України "Про авторське право та суміжні права"
( 3792-12 ) (далі — Закон);
— продукцію друкованого засобу масової інформації газети
"П.".

Ухвалою місцевого господарського суду, залишеною без змін
постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні
зазначеної заяви відмовлено. Прийняті судові рішення мотивовано
відсутністю належних правових підстав для задоволення вимог Спілки
журналістів про вжиття запобіжних заходів.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
— у матеріалах справи міститься авторський договір на твір -
словосполучення слів "П..." у назві газети, укладений фізичною
особою З. (автор) і Спілкою журналістів (суб’єкт авторського
права);
— відповідно до умов цього договору автор твору передає
суб’єкту авторського права майнові права на твір — оригінальну
назву газети (словосполучення "П..."), яке виникло у автора
10.03.2005, а саме: виключне право на використання твору у назві
газети; виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами у назві газети;
— заяву про вжиття запобіжних заходів мотивовано порушенням
прав інтелектуальної власності заявника, без дозволу якого
Громадське об’єднання використало твір — оригінальну назву газети
"П...", шляхом видання газети "П.".

Відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) особа, яка має підстави побоюватись,
що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або
утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або
існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до
господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до
подання позову.

Згідно з статтею 43-2 названого Кодексу ( 1798-12 ) запобіжні
заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких
відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав; накладення арешту
на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і
знаходиться в неї або в інших осіб.

Зазначені запобіжні заходи спрямовані на попередження
порушень прав інтелектуальної власності та на збереження доказів
такого порушення.

На підставі ретельного дослідження поданих заявником
матеріалів попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого
висновку щодо відсутності необхідного зв’язку між визначеним
заявником предметом спору і запобіжними заходами, на застосуванні
яких він наполягає.

Отже, рішення місцевого і апеляційного господарських судів
прийняті в межах наданих їм повноважень та без порушення
законодавчих приписів, а тому за відсутності передбачених законом
підстав для їх скасування мають бути залишені без змін.

(продовження)