На пам’яті сесія обласної Ради на початку року по прийняттю бюджету області на 2002 рік. Незважаючи на титанічні зусилля управління фінансів обласної держадміністрації звести кінці з кінцями, тобто спланувати доходи з видатками, зробити бюджет реальним у виконанні, оцінка потреб в коштах на поточне утримання бюджетної сфери показувала, що необхідна сума в два рази більша доходної частини. Можна зрозуміти депутатів, які відчуваючи нагальні проблеми конкретних регіонів чи галузей та виконуючи доручення виборців прагнули бодай на кілька тисяч гривень збільшити ту чи іншу видаткову частину бюджету. В результаті бюджет дуже напружений і найголовніший чинник успішного його виконання, відмічалося у виступах депутатів, це подальше відновлення та розширення виробництва, що забезпечить додаткове одержання коштів для наповнення доходної частини. Але за рахунок яких резервів?

На наш погляд, значні темпи приросту виробництва продукції в області в минулому році (в окремих галузях – 20-30 відсотків) завдячувались в певній мірі інноваційним процесам, що відбувалися на підприємствах регіону, і особливо ті, що забезпечують високий рівень енергозбереження виробництв. Міжнародна практика підтверджує, якщо у валовому внутрішньому продукту країни менше 20 відсотків інноваційної продукції то економіка затухає, наприклад, середньоєвропейський показник – 25-35 відсотків, в Китаї – 40.

За умов обмеженості державних фінансових ресурсів, вільних коштів у підприємців і довгострокових банківських кредитів фактично єдиним джерелом фінансового забезпечення державної інноваційно-інвестиційної політики є кошти Державного інноваційного фонду (з 2000 року реорганізованого в Українську державну інноваційну компанію), який забезпечує фінансову та організаційну підтримку підприємств по технічному переоснащенню, впровадженню науково-технічних розробок та трансферу технологій у виробництво, сприяє розвитку малого та середнього бізнесу.

За участі Хмельницького відділення інноваційного фонду на підприємствах області створено i освоєно виробництво наступної інноваційної продукції: фуражирів для сільського господарства, газових лічильників, високоефективних електронагрівальних пристроїв для обігріву приміщень, газоутворюючих паст для виробництва пористих бетонів, високопродуктивних екструдерних установок по виготовленню олії, профілактичного кисломолочного продукту — бiфiдумбактерину, нових медичних приладів – електрокардiостимуляторiв, малогабаритної сільськогосподарської техніки; впроваджені новітні технології лапараскопiчної хірургії, пакування кондитерських виробів, виробництва санiтарно-будiвельної кераміки, комбікормів; на базі новітніх технологій на рівні винаходів, вперше в Україні випускається конкурентноспроможна продукція: високоміцний гіпс, високоефективне гранульоване добриво — екогран, активоване деревне вугілля, сучасний бітумо-полімерний покрівельний та гідроізоляційний матеріал.

І надалі, радикальні перетворення в економіці, структурна перебудова промисловості України, спрямовані на подолання технічної відсталості основних галузей матеріального виробництва, прискорення розвитку наукомістких та високотехнологічних галузей, можливі тільки за умови проведення державою активної інноваційноспрямованої інвестиційної політики. Такі перетворення для нашої країни, як показує уже, нажаль, багаторічний досвід і відсутність позитивних результатів, потрібно здійснювати не стільки на основі класичної монетарної теорії, як шляхом інноваційної української теорії: “інноваційна” – це науково-технічна активність, це проведення державної інноваційної політики на загальнодержавному і регіональному рівнях, спрямованої на впровадження новітніх науково-технічних розробок, відродження конкурентноспроможного вітчизняного виробництва; “українська” – це національна ідея відродження, патріотичність і в тому числі по відношенню до вітчизняного виробника, його продукції.

В Україні інноваційну політику координує Міністерство освіти і науки. Ним розпочато впровадження в нашій країні одного з її варіантів, так званого “технологічного поштовху”, що передбачає виділення державою пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, при умові наявності для цього необхідних матеріальних ресурсів, відповідного рівня експертизи та інформаційного забезпечення. Такий варіант інноваційної політики виходить з наявності науково-технічних та соціально-економічних проблем і передбачає для їх рішення розробку різних державних програм, великих капіталовкладень та інших прямих форм державної участі.

Державна підтримка інноваційних процесів дає змогу перейти до реалізації комплексних регіональних, галузевих та загальнодержавних програм, а також сконцентрувати бюджетні ресурси на пріоритетних напрямках виробництв та прискорити процеси структурної перебудови економіки України.

Інноваційна політика “технологічного поштовху” в масштабах регіону здійснюється на чотирьох рівнях (пріоритетів, програм, пропозицій і проектів), представлених на БЛОК-СХЕМІ формування регіональної інноваційної програми розвитку регіону та реалізації інноваційних проектів:

Такий механізм дає можливість реалізувати слідуючі важливі функції: стратегію планування інвестицій, конкурсний механізм формування програм та відбору інноваційних пропозицій для їх реалізації, квотування бюджетних коштів для реалізації загальнодержавних, галузевих та регіональних програм, регіональний принцип розподілення коштів, державну експертизу, повномасштабний механізм бізнес-планування.

Однин із основних пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, як в Україні так і в нашій області, це — впровадження енергозберігаючих технологій. Промисловість нашої держави за минулий рік виробила електроенергії 3,1 тис. кВт/год в розрахунку на одного жителя (середньоєвропейський показник – 3,4), але по структурі витрат більше половини виробленої у нас електроенергії потрачено не раціонально. Впровадження енергозберігаючих технологій інноваційного рівня рівнозначне збільшенню кількості електростанцій майже в 1,5 рази.

Ось приклади впроваджених на підприємствах нашої області енергозберігаючих технологій.

Кілька років тому назад на науково-технічній раді Міністерства України у справах науки і технологій відбувся захист і конкурсний відбір інноваційних пропозицій, які були представлені з тринадцяти областей України. По міжрегіональній інноваційній програмі “Виробництво високоефективних сорбентів” перемогло в конкурсі і отримало безвідсоткову інноваційну позику в розмірі 1,2 млн.грн Хмельницьке підприємство “Крона” (директор Фіненко Є.В.), яке виставляло проект “Впровадження енерго- та сировиннозберігаючої технології виробництва високоякісного активованого вугілля на основі розробки Інституту сорбції НАНУ”. Активоване вугілля (потреби вітчизняних споживачів задовольняються в основному імпортними поставками) — це високоефективний сорбент, що має широке застосування у різних галузях і потреба складає – як мінімум 5000 тон в рік: це медицина, фармакологія, спиртовиробництво, очистка води, повітря, промислових викидів, олії, лікеро-горілочних виробів, виготовлення електродів, очистка ґрунтів тощо. Підприємством “Крона” в Хмельницькому районі побудований завод з використання в рік 10 тис.куб.м. неділової деревини – граба і випуском щорічно 1000 тон — високоякісного деревного активованого вугілля. При цьому використані новітня технологія науковців Санкт-Петербургу та Києва, два винаходи, ліцензія, масштабні маркетингові дослідження, що забезпечують виробництво активованого вугілля з місцевої сировини, яке вигідно відрізняється від імпортного технічними характеристиками, нижчою ціною, та й технологія виробництва забезпечує значну економію енерго- та сировинних ресурсів (витрати сировини менше в 1,5 рази, енерговитрати – в 3 рази), екологічну чистоту.

Ось уже кілька років в нашій області виконується «Цільова програма впровадження економного опалення бюджетних закладів з використанням технології теплонакопичувального електроопалювання «Електропік». Технічною новизною проекту являється створення системи опалення, яка забезпечує значну економію бюджетних коштів, відпущених на опалення і являється потужним (в масштабах держави) акумулятором енергії, при чому технологія виготовлення нагрівачів «Електропік» і конструкція систем розроблені на рівні винаходів і забезпечують гарантовану довговічність експлуатації — 25 років. Організаційною новизною проекту є механізм фінансування реконструкції опалення бюджетних закладів за рахунок економії коштів, що отримана в результаті цієї реконструкції, для чого в ході впровадження програми створюється фонд теплонакопичувального опалення. Соціальне значення проекту полягає в створенні нормальних умов функціювання бюджетних закладів культури, освіти та охорони здоров’я в сільській місцевості та в забезпеченні чіткого контролю за використанням бюджетних коштів.

На Кам’янець-Подільському ВАТ “Гіпсовик” в короткий час була розроблена регіональна інноваційна програма енергозберігаючих технологій у виробництві високоефективних будівельних матеріалів та реалізований інноваційний проект по впровадженню екологічно безпечної технології виробництва високоміцного та формувального гіпсів. Використання високоміцного гіпсу тільки у будівництві замість цементу в бетонах марок 200-400 при виготовленні зовнішніх стін, панелей перекриття тощо зменшує енерговитрати в 3-5 раз, а впровадження нової технології в інших галузях (фарфорово-фаянсовій, машинобудівній, медичній) зменшує собівартість, підвищує якість і конкурентоспроможність продукції цих галузей.

Вважаємо перспективною до виконання з метою вирішення дуже актуальної проблеми економії енергоресурсів при опалюванні житлових приміщень інноваційну програму по впровадження енергозберігаючих технологій у житловому будівництві у м.Хмельницькому. Зараз в Україні на опалення витрачається 30 відсотків усіх паливно-енергетичних ресурсів, що споживає країна, 65 відсотків з них — на опалення житла. Енерговитрати на опалення 1 кв.м загальної площі житла становлять в Україні — 250-400 кВт/год на рік, а у Німеччині, наприклад, 180. Річна потреба України в енергетичному паливі складає 280 млн.т умовних одиниць, що із розрахунку на одного жителя у 2 рази перевищує витрати в економічно розвинених країнах. Значна частина витрат (приблизно 75 млн.т в рік) припадає на житлово-комунальні потреби. Із введенням нових енергозберігаючих вимог, виникла проблема — як знизити енерговитрати у 2 — 2,5 рази на опалення житлових будинків, які будувались по раніше діючих нормативах. У м.Хмельницькому налічується близько сотні таких житлових будинків, загальною площею біля 1 млн. кв.м. На їх опалення використовується кількість тепла, що в двічі перевищує витрати в економічно розвинутих країнах, при цьому надзвичайно великі втрати енергоресурсів припадають на транспортування енергоносіїв. Розробити і впровадити цю інноваційну програму можуть фахівці відділення Держіннофонду, управлінь міськвиконкому, підприємства будівельного кластеру асоціації “Поділля Перший”, а це понад 30 підприємств галузі виробництва будівельних матеріалів, будівництва та проектування. Незважаючи на те, що окремі стадії і етапи програми у вигляді інноваційних проектів уже реалізуються в області, необхідне комплексне вирішення цієї проблеми: розробка і випуск нових матеріалів і комплектуючих для будівельної індустрії, розробка технології реставрації існуючого житлового фонду, впровадження нових принципів проектування та прогресивних технологій в будівництві, принципово нових систем опалення будинків, організаційних заходів по експлуатації житлового фонду, що забезпечують економію енергоресурсів.

Інноваційна політика – складний і не без ризику процес, хід якого визначається багатьма вихідними посилками: технічними, фінансовими, економічними і соціальними. Разом з тим сьогодні в Україні здійснюються спроби створення чіткої політики, яка має здатність реагувати на швидкі, неочікувані зміни ситуацій, підтримувати складні наукоємкі проекти з високою ступінню технічного і фінансового ризику.

У Верховній Раді уже п’ятий рік розглядається Закон України “Про інноваційну діяльність”, двічі приймався, але Президент накладав вето. Надіємося, що новий склад народних депутатів і новий уряд, в найближчий час, порозуміються по вибору законодавчого шляху вирішення такої важливої проблеми, як реалізація інноваційної політики в країні, яка можлива на регіональному рівні лише при умові активної участі всіх суб’єктів цього комплексного процесу: державних установ, що виконують в регіоні функції координації інноваційної роботи, інформаційного забезпечення процесу розробки та випуску продукції, її сертифікації, правового захисту, органів місцевої влади, наукових організації, промислових підприємств і навіть окремих винахідників. Коли кожне підприємство незалежно від його розмірів, форми власності і виробничої спрямованості буде націлене на активний інноваційний процес на рівні від цехового до загальнодержавного, успіх кінцевого процесу виробництва, а саме, це сьогодні проблема з проблем в нашій економіці, конкурентоспроможність і реалізація продукту на ринку, буде забезпечений. І тільки відродження вітчизняного виробництва на базі технологічного оновлення та інноваційних чинників може забезпечити виконання бюджету як державного так і обласного.

Голова Хмельницького регіонального відділення Української державної інноваційної компанії Ярослав Ващук