Франчайзінг — це об’єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об’єктивних потреб економічного розвитку.

Франчайзінг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.

Для компаній франчайзінг — це спосіб поширення бізнесу.

Для підприємців франчайзінг — це один зі способів стати власником бізнесу.

На зростаючих ринках, такий як франчайзінг є самим швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес.

Компанія, що передає незалежній людині чи компанії право на продаж продукту і послуг цієї компанії називається франчайзер.

Компанія ( чи підприємець), що купує ці права називається франчайзі.

Франчайзер, як правило видає ліцензію чи передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи по франчайзінговому договорі. У цьому договорі франчайзі зобов’язується продавати цей продукт чи послуги по заздалегідь визначених законах і правилам ведення бізнесу, що установлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзі одержує дозвіл використовувати ім’я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Щоб одержати такі права, франчайзі робить початковий внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзі ніколи не є повним власником товарного знаку, а просто має право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків. Суми цих внесків обмовляються у франчайзінговом договорі (контракті) і є предметом переговорів. Франчайзінговий пакет (повна система ведення бізнесу, передана франчайзі) дозволяє відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду, чи знань навчання в даній області.

Франчайзі сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш низькій ціні й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Якщо усе йде відповідно до договору, то франчайзі веде успішний бізнес, і його прибуток перевершує витрати. Франшиза — це повна бізнес система, що франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що звичайно включає посібника по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру. Любий вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна Асоціація Франчайзінга виділяє 70 галузей господарства, у яких можна використовувати методи франчайзінгу.

Різновиди франчайзінгу.

Прямий франчайзінг. Франчайзер продає франшизу прямо місцевому підприємцю (франчайзі). Це найкращий спосіб, щоб забезпечити гарний взаємозв’язок між франчайзорем і франчайзі. Таких франшиз може бути багато з різними франчайзі.

Майстер франшиза. Відносини по майстерні франшизі виникають, коли міжнародний франчайзер продає виключні права на розвиток усієї системи на території всієї країни одному франчайзі. Такий тип франчайзі називається власник майстерної ліцензії. Таки образом, франчайзі стає франчайзером у даній країні, продаючи і пропонуючи франшизі іншим підприємцям і збираючи з них сервісну плату (роялті). Це часто відбувається, коли існує очевидний попит на франшизу. У такому випадку франчайзер не турбується про те, буде його бізнес розвиватися успішно чи ні. Замість цього франчайзер шукає добре забезпеченого місцевого підприємця, що володіє організацією, що дозволить йому зробити систему франчайзера успішно працюючою концепцією на території всієї країни. Іноді таку систему називають франчайзі систем філій.

Франчайзінговий договір.

Взаємини між франчайзерем і франчайзі мають три етапи розвитку.

Перший етап взаємин — це період, коли франчайзер знайшов франчайзі, і франчайзінговий договір підписаний і приведений у виконання. У цей час франчайзі проходить навчання, знаходить придатне місце розташування, займається його облаштованістю і починає вести свої справи.

Другий етап являє собою період, у плині якого працює франчайзінговое підприємство. Якщо франчайзі і франчайзеру вдається успішно пройти цей етап, то їхні взаємини можуть продовжуватися практично нескінченно.

Третій етап закінчення взаємин між франчайзером і франчайзі. Тому можуть бути безліч причин: одна зі сторін порушила положення договору, і т.п.

Кожна з фаз взаємин між франчайзером і франчайзі повинна бути обговорена в договорі. Необхідно ретельно продумати структуру взаємин. Рекомендується звернутися до професійного юриста, щоб він кваліфіціровано підготував договір, який би максимально задовольняв запити франчайзінгового підприємства. Франчайзінговий юрист повинний мати досвід у франчайзінгу.

Велика частина франчайзінгових договорів обмовляють ліцензію, по якій франчайзі може користатися ноу-хау, торговим знаком і бізнес системою франчайзера.

Франчайзінговий договір містить пункт, по якому франчайзер зобов’язаний розкрити франчайзі всі деталі функціонування підприємства. Франчайзер також зобов’язаний навчити франчайзі вести даний бізнес. Договір повинний зобов’язувати франчайзі притримуватися всіх стандартів виробництва. На відміну від франчайзінгового договору операційний посібник (посібник по функціонуванню підприємства) може бути модифіковане і доповнено. Договір також передбачає положення, по якому франчайзер може час від часу модифікувати й обновляти франчайзінговую систему. Цей момент, однак, не означає, що франчайзер може відхилятися від операційного посібника.

Велика частина франчайзінгових договорів передбачають наявність первинного внеску за покупку франшизи. Ця первинна плата покриває видатки франчайзера, зв’язані з навчанням франчайзі і його персоналу, відкриттям його підприємства й інших витрат у цей період.

Франчайзі повинний робити регулярні внески франчайзеру (називані також сервісна плата, чи роялті, чи управлінська плата) за право користування його системою і підтримку. Договір обмовляє, як ці регулярні внески розраховуються, виплачуються і перевіряються. Більшість франчайзерів віддають перевагу, щоб внески робилися щотижня, максимум щомісяця.

Багато хто франчайзінгові договори передбачають виплату визначених сум у загальний рекламний фонд. Договір передбачає, як ці гроші будуть витрачатися і хто їх контролює, а також форми звітності франчайзера перед франчайзі за витрати по цій статті.

Франчайзінговий договір передбачає термін, протягом якого він діє. Франчайзі може мати право на продовження договору, якщо під час його дії він не зробив серйозних порушень.

Вимагає ретельного пророблення питання про ексклюзивність території, на якій працює франчайзі.

Франчайзінговий договір може містити положення, по якому франчайзі може відрити ще одне підприємство в межах обговореної території. Якщо франчайзі в процесі роботи не бажає користатися цим пунктом, франчайзер може призначити ще одного франчайзі в цьому районі.

Франчайзінговий договір включає положення, що обмовляють обов’язки франчайзера і франчайзі.

Ці положення викладаються дуже детально і займають велику частину договору.

Франчайзінговий договір може включати положення, що обмовляють, як франчайзі здійснює постачання. Франчайзі може бути зобов’язаний робити постачання тільки від схвалених франчайзером постачальників. Якщо франчайзі може закуповувати тільки у франчайзера, він повинний бути поставлений у популярність про це із самого початку. Франчайзер повинний пояснити франчайзі, що він не одержує від цього надприбутків.

Франчайзінговий договір повинний містити детальний опис припинення взаємин між франчайзером і франчайзі, що може виникнути в результаті продажу підприємства, припинення договору через серйозне порушення обов’язків однієї з чи сторін через закриття (смерті) франчайзера чи франчайзі. Кожне з цих подій спричиняє серйозні наслідки, і тому вони повинні бути детально обговорені в договорі. Договір домовляється про умови, при яких франчайзінговий договір може бути припинений. Положення договору про наслідки припинення не менш важливі, чим положення про саме розірвання договору. Франчайзі повинний припинити використання інтелектуальної власності франчайзера. Франчайзінговий договір також часто обмежує колишнього франчайзі у веденні подібного бізнесу на даній території в плині визначеного часу. Це обмеження, щоправда, необхідно ретельно проробити, щоб їм можливо було скористатися.

Вимоги франчайзінгового договори відрізняються в залежності від типу бізнесу. Винятково важливо, щоб у підготовці договору брав участь професіонал по франчайзінгу.