У квітні Президент Л. Кучма у щорічному посланнi Верховнiй Радi доручив їм разом створити такий банк вже в першому пiврiччi цього року.

Голова НБУ Сергій Тігіпко передав на узгодження до Кабiнету Мiнiстрiв проект створення українського банку сприяння розвитку на базi Нiмецько-Українського фонду. І категорично наполягав, щоб цей банк був банком другого рiвня, який працює через уповноваженi банки.

Однак 5 травня Кабмін видав постанову, в якій засновником банку бачить Українську державну iнновацiйну компанiю. Голова правлiння цієї компанiї Володимир Рижов заявив, що банк створять у серпні-вересні і що це буде акцiонерний банк першого рiвня, який зможе безпосередньо кредитувати економiку. Планується, що контрольний пакет акцiй банку залишиться в компанiї, а iнша частина може бути продана комерцiйним інвесторам — і українським, i iноземним. В. Рижов навіть розповів про плани зробити майбутній банк «народним», для чого потрібно, за його словами, продати до 20% акцiй фiзичним особам. А головне — він повідомив, що компанiя не планує створювати банк на основi Нiмецько-Українського фонду, як пропонував Тігіпко. «Мене не спокушає створювати торговельний банк. Я створюватиму iнвестицiйно-промисловий банк», — рішуче заявив В. Рижов.

У відповідь на наміри уряду зігнорувати пропозиції НБУ щодо створення банку реконструкції та розвитку С. Тігіпко зустрівся з Президентом, від якого отримав схвалення своїм, а не урядовим планам, після чого заявив на прес-конференції, що Банк сприяння розвитку на основі Німецько-Українського фонду буде створений незалежно від створення Українською державною інноваційною компанією УБРР.

Таким чином, зважаючи на рішучість і непоступливість позицій опонентів, усе йде до того, що в Україні буде створено не один, а два банки реконструкції та розвитку (хоча й з різними, але дуже схожими назвами і функціями), причому обидва — на виконання одного доручення глави держави.