Довелось мені на минулому тижні стати учасницею одного дуже неабиякого заходу. Мова йде про відкрите засідання Ради молодих фахівців Єнакіївського металургійного заводу по підготовці до Всеукраїнського конкурсу молодих фахівців у гірничо-металургійному комплексі «ДАНКО-2003«, старт якому буде даний 17 травня. Головна мета конкурсу — пошук талантів, надання їм усілякої підтримки і допомоги в придбанні професійної кваліфікації, а також стимулювання науково-технічної ініціативи молодих фахівців. Першим етапом конкурсу по виявленню талановитої молоді стане науково-технічна конференція «ЄМЗ-2003», на якій, з ініціативи керуючої компанії «ДАНКО», відбудуться перші «інтелектуальні торги».

Динаміка ринку в цілому і металургії зокрема вимагає безперестанної модернізації технології. Виробництво сталевої продукції — незважаючи на різні вагові категорії з ще більш стрімким світом інформаційних технологій — не виключення. Адже вітчизняній металургії, для того щоб гідно витримувати конкуренцію на світових ринках необхідно поспівати за високим темпом росту вимог до зниження собівартості витрат при одночасному підвищенні показників якості.

У принципі, у консерватизмі акціонерів ЄМЗ обвинуватити важко навіть при самім упередженому відношенні. Темп на заводі тримають. Варто згадати, що в ході першого етапу реконструкції підприємства була запущена унікальна технологічна лінія (пек-ківш і машина безупинного лиття заготівки), що дозволила в 8-10 разів скоротити процес плавки. У світі перехід до технології безупинного розливання стали практично завершений. В Україні таких підприємств — навряд чи не третина.

Говорячи об таких складових формули успішної реконструкції української промисловості, як відновлення виробничих фондів і залучення під цю справу інвестицій, багато хто проте упускають саме головне: у новому, постіндустріальному світі найважливіші ресурси — це не простір із закріпленими на ньому людьми і виробництвом і навіть не фінанси, а в першу чергу — інтелект.

Здобуваючи за надзвичайні гроші передові технології на Заході, ми найчастіше забуваємо, що вітчизняна творча інженерна думка самодостатня і здатна не тільки конкурувати з іноземною, але і випереджати її. При цьому саме цікаве полягає в тім, що в авторів ряду винаходів, що прийшли до нас у виді інновацій чи дорогого устаткування, «прописка» — українська. Проста більшість національних дослідницьких розумів, не зумівши реалізуватися на батьківщині, беруть більш стимулюючі і краще оплачені позиції за кордоном. От і виходить, що, пошкодувавши карбованець, ми після платимо десять.

Напевно, багато хто стануть говорити, що для того щоб зупинити «витік мозків», потрібний державний комплекс заходів для підтримки інтелектуального цвіту нації. Потрібний, хто сперечається? А поки суд та справа, непогано було б кожному власнику підприємства спробувати створити такі умови, щоб юні дарування не дивилися з тугою на Захід. І справа навіть не в «підвищенні добробуту» — при максимально можливому росту заробітної плати «європ» нам так швидко не наздогнати. Справа в затребуваності, можливості самореалізації й усвідомленні важливості і необхідності того, чим ти займаєшся.

Що ні говори, але ці прості істини (можна до хрипоти сперечатися про достоїнства і недоліки «совдеповского» способу життя) були закладені в основи радянської ідеології, де поняття «ростити кадри» займало ключову позицію в будь-якій організації. Ця ностальгічна асоціація виникла в мене під час засідання Ради молодих фахівців ЄМЗ, де юні кулибины зі світлими обличчями і палаючими очима розповідали головному акціонеру підприємства президенту АТ «ДАНКО» Сергію Момоту про свої інновації і рацпропозиції. Аж ніяк не віртуальні: загальний економічний доход від упровадження деяких з них на сьогоднішній день склав 260 тисяч гривень.

Узагалі стимулюванню науково-технічних ініціатив молоді на ЕМЗ придаеться пріоритетне значення. У цілому узятий курс на омолодження трудового колективу. Найбільш відчутне уливання молодої енергії відбулося в конвертерному цеху: з 912 працівників — 397 молодше 30 років. З них 207 мають вищу і середню технічну освіту. А як інакше? Новий час диктує нові вимоги. Молоді фахівці регулярно беруть участь у свого роду інтелектуальних змаганнях з колегами з інших металургійних гігантів — «Криворіжсталі», «Азовсталі» і ін.

Проте, головний акціонер підприємства прекрасно усвідомлює, що на відміну від вищезгаданої моделі радянського менеджменту, розвиток молодіжного наукового руху не може в сучасних умовах базуватися лише на ентузіазмі людей небайдужих і творчих. Необхідний матеріальний стимул. (Це і є прекрасним синтезом менеджменту «порад» і ринку. — Авт.) Рішення Сергія Момота було досить нестандартним. Він запропонував провести в рамках науково-технічної конференції «ЕМЗ-2003» інтелектуальний аукціон, на користь якого передав засобу від Державної премії в області науки і техніки 2002 року, отримані їм за участь у розробці програми реконструкції ЄМЗ. Лотами стануть кращі науково-технічні розробки молодих фахівців, покупцями — організатори Всеукраїнського конкурсу (ОАО «ЄМЗ», СП ТОВ «Метален» і АТ «ДАНКО»).

«У бізнесі є проста аксіома — наявні вільні фінанси необхідно вкладати в подальший розвиток. Може когось спантеличить сам підхід до процедури передачі премії. Але він обумовлений тим, що творчій молоді властиві оригінальні ідеї і небанальні рішення. Думаю, що грошова премія, отримана за розробку і впровадження інноваційного проекту, повинна сприяти народженню нових прогресивних ідей. На мій погляд, це своєрідне інвестиційне вкладення», — сказав Сергій Момот.

Отже, ставка на інтелект зроблена. Хтось сумнівається в її виграшності?