На головну | Пишіть нам | Пошук по сайту тел (063) 620-06-88 (інші) Укр | Рус | Eng   
В Україні на 01.10.2013 (з 1992 р.) зареєстровано 394423 охоронних документів на ОПВ, із них патентів: 108167 на винаходи, 83871 на корисні моделі, 25522 на промзразки, 176805 свідоцтв на знаки для товарів і послуг, 13 свідоцтв на топографії ІМС, 20 реєстрацій КЗПТ та 25 свідоцтв на право на використання зареєстрованих КЗПТ
  новини  ·  статті  ·  послуги  ·  інформація  ·  питання-відповіді  ·  про Ващука Я.П.  ·  контакти за сайт: 
×
Якщо ви помітили помилку чи похибку, позначте мишкою текст, що включає
помилку (все або частину речення/абзацу), і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам.
×

«Як же виглядає процедура патентування, скільки коштує і що патентують українці?» Про це та інше в інтерв’ю з Левом Глухівським

2005-05-10
Лев Глухівський
Л. Й. Глухівський
Перший заступник директора Державного підприємства «Український інститут промислової власності»,
доктор технічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України


- Які вигоди дає патент на винахід чи корисну модель, якщо є негатив, то в чому він?

- Патент на винахід чи корисну модель — це охоронний документ, який засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Це результат своєрідної угоди між заявником (винахідником) і державою. Держава надає заявникові на певний строк (на винахід — 20 років, на корисну модель — 10 років) монопольне право на використання цього об’єкту промислової власності та заборону використання його іншими особами і охороняє та захищає це право. Заявник за це ділиться з громадськістю інформацією про винахід (корисну модель) і згідний, що після завершення вказаних строків охорони винахід чи корисна модель стануть суспільним надбанням і можуть в Україні використовуватися будь-якою особою без його дозволу.

Публікації про заявки і видані патенти аспіранти, наукові працівники використовують як наукові публікації при захистах дисертацій.

Негатив у патентуванні може бути тоді, коли заявник хотів би зберегти ідею винаходу у секреті, з метою розвитку у майбутньому цієї ідеї тільки ним самим. Бо при патентуванні заявка публікується, і ідея стає загальнодоступною. Розвивати цю ідею вже зможуть будь-які особи, які ознайомляться із публікацією. І вони можуть подавати за цією ідеєю, вдосконаливши її, свої заявки на винаходи, які можуть виявитися патентоздатними.

Ще негатив — використати винахід після його опублікування без будь-яких санкцій зможуть особи у інших державах, де цей винахід не запатентовано.

Певний негатив ще може бути, якщо заявник не провів перед патентуванням дослідження ринку. Адже за подання заявки, проведення експертизи і за підтримання патенту у чинності потрібно платити збори, а за видачу патенту — державне мито. Якщо власник патенту впродовж строку чинності останнього не організує власного виробництва запатентованої речі чи не продасть нікому патент або не видасть на нього ліцензії, то матиме від патентування тільки збитки.


- Яка різниця між винаходами і корисними моделями?

- І винахід, і корисна модель є об’єктами одного і того ж закону — Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон). І винахід, і корисна модель — це результат інтелектуальної діяльності людини у тій чи іншій сфері технології. За старими редакціями Закону (до 2000 року) відмінність між винаходом і корисною моделлю була більшою. Тоді корисною моделлю могло бути тільки конструктивне виконання пристрою. За нині чинною редакцією Закону об’єкти винаходу і корисної моделі є одні і ті ж: а) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); б) процес (спосіб) одержання продукту; в) нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відмінність між ними (винаходом і корисною моделлю) полягає у тому, що:
а) серед умов патентоздатності винаходу є винахідницький рівень (неочевидність), а серед умов патентоздатності корисної моделі цієї умови немає, тут є тільки умова новизни і умова промислової придатності;
б) на винахід патент видається на 20 років, а на корисну модель — на 10 років;
в) за заявкою на винахід патентним відомством проводиться формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) і доволі трудоємна і тривала у часі кваліфікаційна експертиза (перевірка умов патентоздатності), а за заявкою на корисну модель проводиться тільки формальна експертиза. Тому патент на корисну модель в Україні можна одержати досить швидко (3 — 5 міс. від дати подання заявки), а патент на винахід — у строки 12 — 20 місяців від дати подання клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи;
г) патент на винахід є «сильнішим», є меншою ймовірність його опротестування у судовому порядку третіми особами, бо виданий він на основі проведеної Державним підприємством «Український інститут промислової власності» (Укрпатентом) кваліфікаційної експертизи, у той час як патент на корисну модель видається без проведення кваліфікаційної експертизи і під відповідальність заявника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.


- Як запатентувати корисну модель і винахід, які потрібні документи, докази, яка процедура, куди найперше звернутись, як довго відбувається процес видачі патентів?

- Щоб одержати патент України на винахід чи корисну модель, потрібно подати до Укрпатенту заявку (поштою чи особисто). Заявка має бути оформлена згідно із «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22 січня 2001 року, зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України №154 від 26.02.2004 р. Правила у редакції від 22.01.2001 опубліковані, зокрема в науково-практичному журналі «Інтелектуальна власність» № 6 за 2002 р., а зміни — у Офіційному віснику України, № 11 за 2004 р. Ті, хто має комп’ютер і вихід на Інтернет, ці Правила у діючій на сьогодні редакції можуть знайти на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності за адресою www.sdip.gov.ua. Якщо вивчати Правила складання заявки, оформляти заявку, подавати її і спілкуватися за заявкою із експертами Укрпатенту заявникові самому ніколи, то можна найняти для цього патентного повіреного, але за ці послуги йому доведеться заплатити.

Про тривалість експертизи вже було сказано у відповіді на попереднє запитання. Тривалість експертизи також залежить від якості оформлення заявки. Якщо для визначення відповідності заявки на винахід умовам патентоздатності у заявці бракує матеріалів чи вони неякісні, то це викличе необхідність діалогу заявник-експерт і відповідного листування, і тоді тривалість експертизи зростає.

Тут ще треба додати, що процедура видачі патентів на винаходи у нас є т. зв. перевірковою відкладальною. Клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід можна подавати окремо від заявки і пізніше, але не пізніше 3 років від дати подання заявки.


- Скільки коштує в Україні патентування винаходів і корисних моделей?

- Згідно із Законом за подання заявки, проведення експертизи та інші дії сплачуються збори і за видачу патенту сплачується державне мито. Розміри зборів встановлює Кабінет Міністрів України. Час від часу ці розміри змінюються. Востаннє розміри зборів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23.12.2004 р. Згідно із цією Постановою за подання заявки на винахід чи корисну модель національним заявником сплачується збір 25 грн, а у разі подання разом із заявкою її електронного примірника на дискеті — 22,5 грн. За проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, формула якого має лише один незалежний пункт, сплачується збір 200 грн і додатково за кожний незалежний пункт формули винаходу понад один — 150 грн. За публікацію про видачу патенту сплачується збір 30 грн. За підтримання у чинності одержаного патенту річні збори складають від 15 до 110 гривень — за кожний наступний рік більше, ніж за попередній. Якщо заявку подає сам винахідник, то розміри цих зборів зменшуються вдвоє.

За одержання патенту сплачується державне мито у розмірі 17 грн.

Отже, патентування в Україні для національного заявника коштує не так уже й багато. Якщо винахідник хоче одержати патент на корисну модель, то це йому обійдеться у: 12,5 грн за подання заявки + 17 грн державного мита + 15 грн за опублікування + 10 грн за підтримання чинності патенту за перший рік + 10 грн за другий рік + 15 грн за третій рік і т.д.

Якщо винахідник хоче одержати патент на винахід, то це йому обійдеться у: 12,5 грн за подання заявки + 100 грн за проведення кваліфікаційної експертизи + 17 грн державного мита за одержання патенту + 15 грн за опублікування + 7,5 грн за підтримання чинності патенту за перший рік + 7,5 грн за другий рік + 10 грн за третій рік і т. д.

Тут не згадані деякі додаткові збори: за продовження строків, за виправлення помилок і т.п., але якщо заявка складена якісно і заявник ретельно і своєчасно відповідає на запити експертизи, то платити їх не доведеться.


- Чи діють українські патенти за кордоном?

- Патенти на винаходи і патенти на корисні моделі, як і інші охоронні документи на інші об’єкти промислової власності (промислові зразки, знаки для товарів і послуг або ж торговельні марки, компонування або ж топографії інтегральних мікросхем тощо), мають національний характер, тобто вони діють на території тільки тієї країни, яка видала патент. Отже, українські патенти за кордоном не діють.

Необхідно зазначити, що на сьогодні є декілька міжнародних угод, які встановлюють дію патенту на території декількох держав, які є учасниками відповідної угоди. До таких угод належать:
а) Європейська патентна конвенція (1977). У ній беруть участь 17 європейських держав (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція і Швейцарія). Європейським патентним відомством видається Європейський патент, який може діяти на території усіх 17 перерахованих держав;
б) Євразійська патентна конвенція (1995). У ній беруть участь Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія і Таджикистан. Євразійською патентною організацією видаються патенти, які мають силу у всіх країнах Євразійської патентної системи. Україна не є учасником цієї міжурядової патентної організації, оскільки цю угоду не ратифікував український парламент;
в) Африканська регіональна організація англомовних африканських країн (Ботсвана, Гамбія, Гана, Кенія та ін.);
г) Африканська регіональна організація франкомовних африканських країн
(Буркіна-Фасо, Камерун, Конго, Гвінея та ін);
д) Картахенська угода країн Антської групи (Болівія, Колумбія, Еквадор, Перу і Венесуела).

Тут ще можна згадати про міжнародний Договір про патенту кооперацію (1977, Договір РСТ), учасником якого є більше ніж 90 держав, у тому числі — Україна. Це договір про міжнародну заявку. Якщо заявник хоче одержати патент на свій винахід у декількох державах — членах цього договору, то він подає тільки одну, т. зв. міжнародну заявку. Розгляд такої заявки має дві фази — міжнародну і національну. На міжнародній фазі проводиться міжнародний пошук, експертиза і централізована міжнародна публікація заявки. За позитивних наслідків міжнародної експертизи заявник може звернутися до конкретних національних патентних відомств для виконання національної фази і одержання відповідного національного патенту.

Доцільно ще до цього додати, що коли заявник має намір запатентувати свій винахід у кількох державах і він не подав міжнародної заявки, то заявки треба подавати зокрема до патентного відомства кожної держави. Такі заявки він може подати не пізніше одного року від дати подання першої заявки. Якщо цей строк порушити, то патентування у інших державах стає неможливим.


- Коли винахід чи корисну модель не можна запатентувати?

- Винахід не можна запатентувати тільки тоді, якщо він не відповідає умовам патентоздатності — не є новим, не має винахідницького рівня (є очевидним для фахівця) і не є промислово придатним. Для корисної моделі такими умовами є новизна і промислова придатність. Якщо ці умови задовольняються, то, за умови сплати відповідних зборів і державного мита, патентування неодмінно відбудеться.

За нашим законодавством видаються патенти також і на секретні винаходи і корисні моделі. Заявки на такі патенти подаються через режимно-секретні органи за місцем праці чи проживання. Навіть якщо заявка подана не через такі органи, то на першій стадії експертизи відбираються ті заявки, у яких міститься інформація, що може становити державну таємницю. Такі заявки відсилаються до Державного експерта, і якщо він підтверджує наявність інформації, що становить державну таємницю, то експертиза такої заявки в Укрпатенті проводиться у режимі секретності і видається, якщо задовольняються умови патентоздатності, патент на секретний винахід (секретну корисну модель).


- Чи збільшилась кількість заявок на винаходи і корисні моделі і кількість виданих патентів за останній час?

- В останні роки спостерігається стала тенденція до росту винахідницької діяльності в Україні. Про це свідчать кількості поданих національними заявниками заявок і отриманих патентів:

2000 рік 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік
Заявок на винаходи 5600 7200 8600 11100 4080
Заявок на корисні моделі 360 400 600 770 5140
Разом 5960 7600 9200 11900 9220

Тенденція до росту якісно змінилася у 2004 році. Це зумовлено змінами у нашому законодавстві: з 01.01.2004 став чинним Цивільний кодекс України, у складі якого є окрема 4-а книжка «Право інтелектуальної власності». До цієї дати у нас приймалися заявки на 20-річні патенти і на т. зв. деклараційні патенти (на 6 років). Деклараційні патенти на винаходи видавалися, подібно як і на корисні моделі, без проведення кваліфікаційної експертизи. Оскільки з 01.01.2004 заявки на деклараційні патенти, згідно із Цивільним кодексом, перестали прийматися, то загальна кількість заявок на винаходи суттєво зменшилася, але зате різко зросла кількість заявок на корисні моделі. Корисна модель фактично зайняла ту нішу, яка до цього належала деклараційному патентові на винахід.

У 2005 році тенденція до росту кількості заявок від національних заявників теж є стабільною:

Січень 2005 Лютий 2005 Березень 2005
Заявок на винаходи 228 319 344
Заявок на корисні моделі 474 523 583
Разом 702 842 927

Інформація про видані в Україні патенти є такою:

2000 рік 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік
Патентів на винаходи 4900 10400 7800 9600 8700
Патентів на корисні моделі 200 400 400 600 1800
Разом 5100 10800 8200 10200 10500

На 01.01.2005 року є чинними патентів України на винаходи 41800 і на корисні моделі 3400.


- Які винаходи і корисні моделі патентували останніми роками, розкажіть про найцікавіші п’ять-десять випадків, якщо можна назвіть прізвища та імена?

- В останні роки Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України проводиться конкурс «Винахід року», який і дозволяє визначати кращі винаходи. Серед критеріїв відбору як економічний ефект від використання винаходу, так і оцінка оригінальності ідеї та актуальність теми.

Щойно підведені підсумки конкурсу «Винахід-2004». На конкурс приймалися патенти, що були видані не раніше 1 липня 2001 року. Всього було відібрано для розгляду 159 патентів, з них до другого туру конкурсу перейшли 87 патентів.

У абсолютній номінації перше місце присуджено патенту № 64847 «Спосіб персоналізації карток для одержання послуг» (патентовласники — ЗАТ КБ «Приватбанк», Витязь О.П.; винахідник Витязь О.П.). Винахід відноситься до способів цифрової обробки даних, призначених для комерційних застосувань, зокрема до персоналізації карток для одержання різних послуг — банківських, в телефонії, телебаченні, оплаті товарів тощо.

Друге місце присуджено патенту № 62987 «Спосіб очищення води» (патентовласник Інститут колоїдної хімії та хімії води ім.. А.В.Уманського НАНУ; винахідники Марченко О.В. і Ставицький В.В.). Винахід відноситься до методів обробки води, зокрема, до технології одержання глибоко пом’якшеної води з низькою лужністю реагентним пом’якшенням і іонним обміном.

Визначені також кращі винаходи у галузевих номінаціях — агропромисловий комплекс, будівництво, біотехнологія, електроніка, медицина тощо та у інших номінаціях, таких як «Жінки — винахідники», «Молодий винахідник» тощо.

У конкурсі «Винахід — 2003» кращими були визнані патент № 42883 «Спосіб ремонту лопатки із композиційного матеріалу із захищеною кромкою» (патентовласник ДП ЗМКБ «Прогрес» ім.. акад. Івченка; винахідники Ніколаєвський С.В., Вігант Ю.В., Мурашкін Є.І., Красько Є.А.) та патент № 49249А «Еластичний ущільнювач для замка кільця тунельної оправи метрополітену» (патентовласник УНДКТІ «ДІНТЕМ»; винахідники Лещенко В.І., Політікова Л.Г., Ткаченко А.П., Шевцов В.І., Хорольський М.С.). Серед львівських заявників у цьому конкурсі був відзначений патент № 49889 «Анти бактеріальний препарат «Бороцин» (патентовласники: ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок, Бориславський НДІ «Синтез»; винахідники Косенко М.В., Паздерський Ю.А., Полудненко В.Г., Музика В.П.).

У конкурсі «Винахід — 2002» був відзначений серед кращих винахід «Нерезонуючий трансформатор напруги» (патентовласник Національний університет «Львівська політехніка», винахідники Журахівський А.В., Кенс Ю.А., Романишин В.В.).

корисний матеріал? Натисніть:




інші статті...
© Ярослав Ващук, 2003-2011
при використанні будь-яких матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
[pageinfo]
сайты Хмельницкого bigmir)net TOP 100