Оціночна діяльність є досить новою для українських суб’єктів господарювання. Тому ми вирішили приділити увагу порядку отримання права на здійснення цього виду діяльності. Ви з можете дізнатися про те, які документи необхідно подати для отримання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, до якого органу їх слід подати та що може стати підстравою для відмови у видачі сертифіката.

Не так давно у вітчизняному законодавстві з’явився Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. N 2658-III (далі — Закон про оціночну діяльність). Зазначимо, що до цього жоден закон України не містив такої значної кількості повноважень Фонду державного майна України (далі — ФДМУ). Більше того, Фонд є головним «персонажем» Закону про оціночну діяльність. Тут доречно нагадати, що Верховна Рада України досі не прийняла закон про Фонд державного майна України — орган державної влади, який на сьогодні де-факто має широке коло повноважень: від процесу приватизації державного майна, що є складовою частиною структурної перебудови й розвитку економіки України, до управління державними корпоративними права.

Однак прийняття Закону про оціночну діяльність додало не лише вагомості ФДМУ, а й клопоту підприємцям, що здійснюють оціночну діяльність. Не секрет, що вказана діяльність є досить перспективною з комерційної точки зору, а відповідно до прийнятого закону, кожна особа, яка бажає стати повноправним суб’єктом оціночної діяльності, має отримати від Фонду державного майна України відповідний сертифікат. Наявність такого сертифіката дозволяє його володарю називати себе суб’єктом оціночної діяльності. Такий статус, у свою чергу, відповідно до ст. 4 Закону про оціночну діяльність, дозволяє здійснювати практичну діяльність з оцінки майна.

Саме практична діяльність з оцінки майна є надзвичайно привабливою для підприємців. Вона полягає в практичному виконанні оцінки майна й усіх пов’язаних з нею процедур. Крім того, оцінка майна відбувається при здійсненні судової експертизи та судово-експертної діяльності.

Отже, без сертифіката неможливо стати суб’єктом оціночної діяльності, а щоб отримати такий сертифікат, потрібно безпосередньо звернутися до відділу роботи з експертами Управління оцінки майна та фінансово-господарського аналізу ФДМУ. При цьому слід ретельно підготувати всі необхідні документи, чіткий перелік яких і порядок подання та оформлення регламентовано відповідним нормативно-правовим актом Фонду — Наказом «Про затвердження Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» від 14 березня 2002 р. N 479 (далі — Наказ). Цей наказ розроблено й видано з метою реалізації положень ст. 19 Закону про оціночну діяльність, яка безпосередньо регламентує порядок видачі сертифікатів суб’єктам оціночної діяльності. Одноіменний зі ст. 19 Закону Наказ Фонду державного майна України детально регламентує порядок отримання сертифіката.

Так, наказ установлює форму сертифіката суб’єкта оціночної діяльності й визначає порядок справляння плати за його видачу (відповідно до ст. 18 Закону про оціночну діяльність, за видачу сертифіката справляється плата в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що спрямовується до Державного бюджету України).

Стаття 22 Закону про оціночну діяльність передбачає строковість дії сертифіката, але норми зазначеного Закону не визначають певного строку його дії. В наказі зазначено, що сертифікат видається строком на 3 роки. Крім цього, наказ встановлює форму заяви про видачу сертифіката й вичерпний перелік документів, які необхідно подати крім заяви. До їх числа належать:

нотаріально посвідчена копія установчого документа (для юридичних осіб) або свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності. Таке свідоцтво видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998 р. N 740 (далі — Установчі документи суб’єкта господарювання);

довідка про оцінювачів, які працюють у його штаті (або які працюють за трудовим договором чи контрактом), за формою, наведеною в наказі. Якщо ініціатором отримання сертифіката є фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, і така фізична особа сама є оцінювачем згідно зі ст. 15 Закону про оціночну діяльність, тобто має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, то в довідці така особа наводить свої власні дані;

нотаріально засвідчені копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці;

копія платіжного документа, що підтверджує внесення до Державного бюджету України плати за видачу сертифіката.

Під час розгляду й перевірки поданих юридичною особою документів, може виникнути потреба у з’ясуванні характеру її діяльності. Так, якщо установчий документ юридичної особи передбачає види діяльності, які відповідно до чинного законодавства є виключними, для розгляду питання видачі сертифіката ФДМУ може вимагати від ініціатора отримання сертифіката — юридичної особи — надання довідки про наявність, або ж про відсутність у нього ліцензій на здійснення такої діяльності. Така довідка може бути складена в довільній формі, підписується керівником та засвідчується відбитком печатки. Річ у тім, що відповідно до ст. 19 Закону про оціночну діяльність, наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на здійснення діяльності, яка відповідно до законодавства є виключною, — це підстава для відмови у видачі сертифіката.

Згідно із Законом про оціночну діяльність, сертифікат суб’єкта оціночної діяльності — це документ, що засвідчує право на внесення його до Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності (не плутати з Державним реєстром оцінювачів). Це в деяких випадках є підставою для невизнання сертифіката документом, який дає право на зайняття оціночною діяльністю. Однак аналіз інших норм Закону про оціночну діяльність дозволяє дійти висновку, що практичне здійснення такої діяльності без відповідного сертифіката є неможливим. Наприклад, стороною договору про проведення оцінки майна може бути тільки суб’єкт оціночної діяльності, тобто сертифікована особа. До того ж, оцінка майна, яку суб’єкт оціночної діяльності — суб’єкт господарювання провів без чинного сертифіката, є недійсною.

Підкреслимо, що така сертифікація не стосується інших суб’єктів оціночної діяльності — органів державної влади й органів місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління і розпорядження державним майном та (або) майном, що є в комунальній власності. Щодо цих суб’єктів оціночної діяльності ст. 5 Закону про оціночну діяльність передбачає лише одну вимогу для визнання їх такими — наявність у їх складі оцінювачів. Крім того, згідно зі ст. 19 Закону про оціночну, діяльність органи державної влади й органи місцевого самоврядування визнаються суб’єктами оціночної діяльності відповідно до положень, що регулюють їхню діяльність.

Насамкінець, зазначимо, що при наявності, перш за все, кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, стати сертифікованим суб’єктом оціночної діяльності не надто складно. Тому зичимо колегам успіху в підвищенні фахового рівня та подоланні бюрократичних перепон, які в даному випадку є не зайвими перешкодами, а засобами державного контролю і регулювання оціночної діяльності в Україні. Здорових вам професійних амбіцій!