1. На якій підставі комп’ютерні програми захищаються нормами авторського права як літературні твори?
Руслан. Тернопіль.

Відповідно до п. 5 ст. 15, Закону України «Про авторське право і суміжні права»Відповідно до положень Бернської конвенції «Про охорону літературних і художніх творів», до якої Україна приєдналася (Закон України від 31.05. 95 р. №186/95-ВР) і з 25 жовтня 1995 р. стала її членом, комп’ютерні програми захищаються як літературні твори. Радою Європейських Співтовариств в травні 1991 р. прийнята Директива Ради щодо юридичної охорони комп’ютерних програм (91/250/CEE) як літературних творів. Зазначені міжнародні норми гармонізовані в Законі України «Про авторське право і суміжні права», відповідно до статті 18 якого зазначено, що «Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження». Разом з тим, програмістів цікавить, які мотиви стали визначальними для такого поєднання. Одне з пояснень, яке не може вважатися офіційним, полягає в тому, що відповідно до норм авторського права захищається форма, в якій втілюється авторське бачення тієї або іншої ідеї, проблеми, процесів тощо.
За характером форми відображення, рядки літературного твору і комп’ютерної програми мають дещо спільне; і рядки літературного твору, і рядки комп’ютерної програми автор наповнює символами — літерами або символами — операторами. Тотожність творчого процесу щодо створення форм авторських творів літератури і комп’ютерних програм стали визначальними для вибору форми захисту для комп’ютерних програм. В разі експертизи порушення авторських прав на літературний твір чи комп’ютерну програму, порівнюються відповідні тексти літературних творів, а для комп’ютерних програм — тексти зазначених програм.
Ми залишаємо без розгляду питання захисту прав на комп’ютерні програми поза межами сфери авторського права (патентне, договірне право, ноу-хау тощо). Щодо цього, ведуться дискусії правників, програмістів, представників комп’ютерних фірм тощо, але більшість сходиться до висновку, що комп’ютерні програми, як такі, мають захищатися авторським правом. Зрозуміло, що захист прав на нетворчі бази даних правом «sui generis» лежить поза межами авторського права і до авторського права не має відношення.

2. Можно ли использовать Windows98 в комп.клубе. Если можно ,тогда как объяснить когда прийдут с проверкой?
Радомир. «EXTRIME».

Ваше питання, незважаючи на його конкретність і короткість, є не простим і відповідь не може бути однозначною.
Відповідно до Закону України «Про охорону авторського права і суміжних прав» майнові права автора, а це — заборона неправомірного використання своїх творів, які можуть передаватися суб’єктам авторського права як фізичним так і юридичним особам, охороняються протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.
Щоб визначитися зі своєю тактикою по конкреному програмному продукту при спілкуванні з правоохороними і контролюючими органами, я рекомендую проглянути бізнес- форум «Прокуратура и нелицензионный софт» на інформаціонному порталі «Ліга Онлайн» (http://www.liga.net/conf/Messages.asp?did=6343&forumid=1), який триває більше двох років (5/10/01 — 2/02/03) і містить 204 статті.
Також загляньте на офіційні сайти Мicrosoft: http://www.microsoft.com/rus/licensing/rent.html, http://www.microsoft.com/ukraine/licensing/lising.htm. Як приклад привожу кілька думок Ваших колег з бізнес-форуму.
«Використання ПЗ в комп’ютерних клубах. Стандартні ліцензійні угоди Mіcrosoft («коробкові», OEM і OPEN Lіcense) забороняють передавати програмне забезпечення в тимчасове користування, прокат, здавати в оренду. Прикладом такого роду використання програмного забезпечення є комп’ютерні клуби. Комп’ютерний клуб здає в прокат програмне забезпечення індивідуальним користувачам, що приходять грати або працювати на комп’ютерах. Для того, щоб використовувати продукти і при цьому не порушувати ліцензійних угод Mіcrosoft, комп’ютерний клуб може придбати коробкові (і тільки коробкові!) повні (і тільки повні!) версії усіх використовуваних продуктів і підписати спеціальну угоду, що розширює його ліцензійні права, зафіксовані в ліцензійній угоді, включеній у коробковий продукт. Ця угода називається Mіcrosoft Rental Agreement, її текст можна отримати в Інфоцентрі Mіcrosoft виключно у вигляді жорсткої копії.«
«Оренда програмного забезпечення і передача в лізинг. Лізингова компанія може передати комп’ютери разом із програмним забезпеченням у лізинг конкретній юридичній (але не фізичній!) особі лише у разі підписання з Mіcrosoft спеціальної угоди Leasіng Agreement. Ця угода передбачає можливість передачі тільки ліцензій, що купуються за програмою Mіcrosoft OPEN Lіcense. Угода забороняє передачу OEM-ліцензій. Необхідно зробити таке: Лізингова компанія купує ліцензії OPEN Lіcense, призначені для передачі одній конкретній юридичній особі. Включення в одне замовлення ліцензій, призначених для різних юридичних осіб, заборонене! Для всіх комп’ютерів із попередньо встановленими OEM-версіями операційної системи лізингова компанія замовляє ліцензії OPEN Lіcense на Wіndows Pro Upgrade. Лізингова компанія підписує угоду Leasіng Agreement і передає комп’ютери разом з ПЗ своєму клієнту — юридичній особі. Отримати текст угоди, а також уточнити деталі процедури підписання можна в Інфоцентрі Mіcrosoft.»
«Ну насчет компового клуба — то и то не всегда они что-то нарушают. Ибо «лицензионном соглашении для OEM-версии Windows XP ограничений на аренду снято. Таким образом, компьютерные клубы и Интернет-кафе могут использовать OEM-версии Windows XP Pro и Windows XP Home Edition, и подписание каких-либо дополнительных соглашений при этом не требуется». http://www.microsoft.com/rus/licensing/rent.html?MSCOMTB=ICP_Licensing . Так что не так уж плох дядя Билли, думает о несчастных геймерах :-))) ... правда, кто ж сказал, что ХР лицензионная везде стоит :-)»
«Компьютерные клубы, предоставляя возможность пользователям временно работать на машине под управлением/либо с использованием ПО «Майкрософт», тем самым сдают это ПО в аренду, что является нарушением стандартных условий лицензионного соглашения. Таким образом нарушаются требования ст.ст. 15,30,31 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах». И для установления этого факта не нужно что-либо покупать. А по «домашним пользователям» никто ничего не «заводит».

3. Я розробляю комп’ютерні програми. Чи є необхідність реєструвати торгову марку, адже комп’ютерна програма прирівнюється до літературного твору і автоматично авторські права належать автору. Чи не могли б Ви описати які переваги (вигоди, права, можливості) дає товарна марка?
Валентин. Хмельницький.

Вірно. Комп’ютерна програма прирівнюється до літературного твору і захищається авторським правом як цілісний твір, але назва твору чи назви окремих його частин безперешкодно можуть використовуватися ким завгодно і навіть більше, той хто перший зареєструє ці слова чи словосполучення як торгову марку отримує виключне право на його використання і заборону іншим це робити. Торгова марка відноситься до об’єктів промислової власності. Правовий захист її здійснюється при обов’язковій умові державної реєстрації, необхідність і умови якої викладені в додатку.

4. Напишите можно ли использовать Windows98 в комп.клубе. Если можно, тогда как обеснить когда прийдут с проверкой?
Радомир. Хмельницький.

Ваше питання, незважаючи на його конкретнІсть І короткІсть, є не простим І вІдповІдь не може бути однозначною.
ВІдповІдно до Закону України «Про охорону авторського права І сумІжних прав» майновІ права автора, а це — заборона неправомІрного використання своїх творІв, якІ можуть передаватися суб’єктам авторського права як фІзичним так І юридичним особам, охороняються протягом усього життя автора І 70 рокІв пІсля його смертІ.
Щоб визначитися зІ своєю тактикою по конкреному програмному продукту при спІлкуваннІ з правоохоронними І контролюючими органами, я рекомендую проглянути бІзнес- форум «Прокуратура и нелицензионный софт» на ІнформацІонному порталІ «ЛІга Онлайн» (http://www.liga.net/conf/Messages.asp?did=6343&forumid=1), який триває бІльше двох рокІв (5/10/01 — 2/02/03) І мІстить 204 статтІ. Також загляньте на офІцІйнІ сайти Мicrosoft: http://www.microsoft.com/rus/licensing/rent.html http://www.microsoft.com/ukraine/licensing/lising.htm Як приклад привожу кІлька думок Ваших колег з бІзнес-форуму.

5. На даний момент у нас виникло багато запитань стосовно товарного знаку (марки). На сам перед чи є необхідність взагалі реєструвати марку, адже комп’ютерна програма прирівнюється до літературного твору і автоматично авторські права належать автору. Чи не могли б Ви описати які переваги (вигоди, права, можливості) дає товарна марка? Також не до кінця зрозуміло всі необхідні кроки по реєстрації марки і роль в цій процедурі посередника (скільки часу необхідно для реєстрації, скільки загалом слід оплатити зборів і внесків, які виникають зобов’язання) — якщо можна відповісти на це запитання своїми словами а не відповідними законами.
Валентин.

Вірно. Комп’ютерна програма прирівнюється до літературного твору і захищається авторським правом як цілісний твір, але назва твору чи назви окремих його частин безперешкодно можуть використовуватися ким завгодно і навіть більше, той хто перший зареєструє ці слова чи словосполучення як торгову марку отримує виключне право на його використання і заборону іншим це робити.
Торгова марка відноситься до об’єктів промислової власності. Правовий захист її здійснюється при обов’язковій умові державної реєстрації, необхідність і умови якої викладені в додатку.

6. Какой государственный орган занимается лицензированием компьютерных программ?
Інна. Харьков.

Перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначений статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Виду господарської діяльності, пов’язаного з використанням комп’ютерів та програмного забезпечення у зазначеному переліку нема. Згідно з вимогами цієї статті (зі змінами згідно з Законом від 17.01.2002 р. №2953-III), серед видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, є «виробництво дисків для лазерних систем зчитування»; «експорт, імпорт обладнання і дисків для лазерних систем зчитування».
Згідно зі ст. 8, 15, 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права», комп’ютерні програми є творами, які підлягають охороні, тому автор або інша особа, яка має авторське право, може дозволяти або забороняти використання комп’ютерних програм. Надання такого права і є ліцензія.
Ліцензія — дозвіл, наданий автором або іншим володільцем авторського права (ліцензіаром) користувачеві твору (ліцензіату) на використаня твору певним способом і відповідно до умов, зазначених у відповідному договорі (ліцінзійній угоді).
Видачу ліцензії (права на їх використання) на компютерні програми здійснює особа, якій належать авторські права на цей твір. Наприклад, з питань отримання інформації щодо програмного забезпечення компанії Microsoft можна звернутися на WEB-сторінку цієї компанії www.microsoft.com/ukraine.
Перш ніж відповісти на запитання: чи належна продаватися комп’ютерна програма з ліцензійною угодою чи ні, помітимо, що в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» таке поняття як ліцензія відсутнє.
До 16 серпня 2001 р. (дата прийняття нової редакції закону) користувач комп’ютерної програми повинний був одержати ліцензію на право її використання. Звичайно така ліцензія оформлялася у виді ліцензійної угоди. За прикладами оформлення такого документа далеко ходити не потрібно, досить прочитати будь-яку ліцензійну угоду корпорації Майкрософт, наприклад, на ОС Windows XP. Варто помітити, що виключення з нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» поняття «ліцензія» не звільняє користувача програми від одержання дозволу на її використання. Такий дозвіл повинний оформлятися авторським договором.
Одним з основних видів правопорушень щодо програмного забезпечення є контрафакція, різновидами якої є відтворення, розповсюдження та використання програмного забезпечення без дозволу власника авторських прав на ці твори (комп’ютерне піратство).
Види незаконного використання програмного забезпечення, які можуть бути кваліфіковані як порушення авторського права:
продаж комп’ютерної техніки разом з незаконно встановленим програмним забезпеченням;
тиражування і розповсюдження примірників програмного забезпечення на носіях інформації без дозволу власника авторських прав;
незаконне розповсюдження програмного забезпечення через телекомунікаційні мережі (Інтернет, електронна пошта тощо);
незаконне використання програмного забезпечення користувачем.
ЗУ «Про авторське право і суміжні права» :
« Стаття 8. Об’єкти авторського права
3) комп’ютерні програми;
Стаття 32. Передача права на використання твору 1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.»

7. При продаже компьютера с периферией, необходимо продемонстрировать покупателю работоспособность всех устройств в сборе. Для этого надо установить операционную систему, скажем Windows. Но покупатель отказывается приобретать лицензионную версию программы. Как поступать в таком случае, чтобы не нарушать закон.
Алексей. Киев.

Щоб не порушувати авторські права розробника чи власника ОС необхідно вибрати з відомих для Вас варіантів:
1. Демонструвати роботу комп’ютера без ОС.
2. Для демонстрації використовувати операційну систему, що не є об’єктом авторських прав.
3. Для демонстрації використовувати застарілі версії операційних систем, наприклад, Windows-95 (хоча формально це теж порушення прав власника ОС, але він закриє на це очі).
4. Придбати у власника ОС право на демонстраційне її використання (збільшити об’єм ліцензії, що передбачений в типовій ліцензійній угоді).

8. Мною було отримано свідоцтво № 7860 від 24.06.2003 року про реєстрацію авторського права та твір (комп’ютерна програма). У мене наступне питання: Яким чином я можу надавати ліцензії на використання даної програми.
Дмитро. КИЇВ.

Право на використання програми юридичним чи фізичним особам Ви видаєте на підставі авторського договору (ліцензійної угоди), державна реєстрація якої не обов’язкова.

9. Наша фирма работает на рынке ПО с 1993 года. Мы распространяем собственный комплекс бухгалтерских программ «Версия», а так же ПО сторонних производителей по имеющимся у нас дилерским договорам. Какова установленная законом процедура вхождения в государственный реестр производителей и распространителей ПО?
Оксана. Донецк.

Законодавством Украины не предусматривается обязательная государственная регистрация производителей и распространителей ПО. Внесение субъектов хозяйствование в реестр происходит на добровольном основании соответственно «Положенню про Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення» (прилагается).

10. Чи необхідно приватному підприємцю, який планує здійснювати діяльність з надання послуг з передачі даних через мережу Інтернет, отримувати ліцензію?
Крим

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 522 «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних» (далі — постанова № 522) глобальні мережі передачі даних — це іноземні та міжнародні мережі передачі даних, у тому числі мережа Інтернет, а оператори — суб’єкти господарювання, включені до переліку підприємств, що надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних органам виконавчої влади, іншим державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які одержують, обробляють, поширюють i зберігають інформацію, що є об’єктом державної власності та охороняється згідно із законодавством.
Відповідно до роз’яснення Держкомзв’язку України від 26.11.2002 р. № 6796/6-05-35 надання послуг з передачі даних (інформації), зокрема мережею Інтернет, ліцензуванню не підлягає.
На виконання постанови № 522 Держкомзв’язку України розроблено Порядок складання та ведення переліку підприємств (операторів), які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних органам виконавчої влади, іншим державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які одержують, обробляють, поширюють i зберігають інформацію, що є об’єктом державної власності та охороняються згідно із законодавством, який затверджено наказом від 17.06.2002 р. № 122 та зареєстровано в Мін’юсті України 04.07.2002 р. за № 559/6847.