25 травня в Кабінеті міністрів України відбулася прес-конференція міністра
економіки Сергія Терьохіна. Захід був попередньо анонсований на сайті інформаційного
агентства «Українські новини» як звіт пана міністра на тему: «Дії
уряду, спрямовані на створення сприятливої для інноваційної й інвестиційної
діяльності підприємницького середовища». Однак у ході 40-хвилинного спілкування
з журналістами жодного слова про інновації Сергій Терьохін не вимовив. Прес-конференція
почалася з доповіді міністра про вражаючі успіхи уряду за останній місяць. Потім
журналістська братія сама задала тон — одно за одним випливали питання, що стосуються
бензинової кризи, митно-тарифної політики й іншої текучки.
А тим часом економісти вважають, що розвиток інновацій має принципове значення
для будь-якої держави. Так, польський учений Анджей Забєльський відзначає, що
90-95% як іноземних, так і вітчизняних інвестицій в економіку його країни сьогодні
йдуть на розширення виробництв, заснованих на застосуванні добре освоєних технологій.
У той же час найвищу рентабельність мають ті компанії, які регулярно впроваджують
нові технології й за рахунок цього знижують рівень конкуренції. Учений вважає,
що сучасні лідери світової економіки ще довго будуть залишатися на нинішніх
позиціях саме завдяки інноваціям. А нації, що животіють в убогості, мають чітко
певну «стелю» розвитку, оскільки можуть розраховувати лише на розвиток
низькорентабельних технологій.
Прогноз невеселий, і світова статистика, на жаль, його підтверджує. За даними
ООН, сьогодні ринок високотехнологічної продукції поділений так: Західна Європа — 35%, США — 25%, Японія — 11%, Сінгапур — 7%, Корея — 4%, Китай — 2%, інші
всі разом узяті — 16%. Доля Росії становить 0,13%. А доля України настільки
мізерна, що експерти не порахували потрібним обнародувати її в загальнодоступних
джерелах інформації.
Російський академік Леопольд Леонтьев охарактеризував технологічне відставання
країн СНД від високорозвинених держав на прикладі мікроелектроніки. «Там
(на Заході й у Японії. — Авт.) зараз елементна база має товщину 0,2 мікрони, — сказав академік. — Прагнуть до 0,15 мікрона. А ми зайняли нішу десь 0,8. У
найкращому разі — 0,4-0,6. Це ринок для китайських іграшок».
По даним Держкомстату України, в 2001 р. інноваційною діяльністю займалися
14,8% промислових підприємств країни, в 2002 р. — 14,3%, в 2003 р. — 14,6%,
в 2004 р. — 12,7%. При цьому зберігається переважно екстенсивний характер інноваційних
процесів — вони пов’язані винятково з освоєнням нового обладнання, винайденого
десь на Заході...
Деякі заперечать: так, відстаємо, але причому тут уряд? Мабуть, у чомусь вони
праві. Ринкова економіка припускає мінімальні регуляторні функції держави. Практично
уряд може допомогти інноваціям тільки за допомогою адресної фінансової підтримки,
якщо така передбачена бюджетом, і законодавчими ініціативами, наприклад, що
стосуються пільгового оподатковування.
Може бути, такі «дріб’язки» — поки недозволенна розкіш для нашої
країни. А можливо, уряд України вирішує масу невідкладних поточних питань, працює
в пожежному режимі, але, проте, у нього доходять руки й до питань інновацій.
Але ми, на жаль, про це поки нічого не довідалися.
Бізнес
корисний матеріал? Натисніть:
|