•Тепер в Україні п’ятнадцять «Cиліконових долин»

2004-06-06

Набирав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 11 травня 2004 року. Відповідно до якого до восьми технологічних парків, створення яких почалося з 1999 року (Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» N 991-XIV від 16 липня 1999 року), приєдналися ще сім.

Повний перелік українських технопарків станом на 1.06.2004:

1) «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ);
2) «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона» (м. Київ);
3) «Інститут монокристалів» (м. Харків);
4) «Вуглемаш» (м. Донецьк);
5) «Інститут технічної теплофізики» (м. Київ);
6) «Київська політехніка» (м. Київ);
7) «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ);
8) «Укрінфотех» (м. Київ);
9) «Агротехнопарк» (м. Київ);
10) «Еко-Україна» (м. Донецьк);
11) «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми);
12) «Текстиль» (м. Херсон);
13) «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк);
14) «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса);
15) «Яворів» (Львівська область).

Вказаним законом, нарешті, правиться «п’ятнадцятирічний спеціальний режим» і, ніби-то, установлюється контроль за діяльністю технологічних парків Комісією, що буде лише створена.

Спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технопарків передбачує значні податкові пільги для їх учасників. І ті перші три, що почали свою діяльність ще 1999 році, а потім ще два — в 2001 і ще три — в 2002, мабуть, на сьогодні повинні були б перед нами, що справно і в повному об’ємі платять податки, а точніше в ЗМІ, офіційно прозвітувати про конкурентоспроможність на світових ринках їхньої інноваційної продукції. Нас цікавить не тільки кількість і на яку суму реалізовано інноваційних проектів, а й сума отриманих податкових пільг, кількість розроблених винаходів і отриманих на них зарубіжних патентів, проданих ліцензій і інноваційної продукції на світових ринках.

Довідки.

1. Силіконова долина — центр розвитку високих технологій і інновацій. Уперше назва «Силіконова долина» було використано в 1971 р. журналістом Доном Хофлером для позначення регіону поблизу міста Пало Альто в США. Усе почалося зі Стенфордського університету, що був заснований у 1891 році поблизу Пало Альто і став одним із кращих університетів Америки, а саме, з одного з його професорів Фредеріка Термана, якого було прозваний багатьма дослідниками «батьком Силіконової долини». Ідея створення промислового парку виникла в 50-х роках. Метою було створити центр високих технологій поблизу від університету. Стенфордський дослідницький парк багато хто називають першим технологічним парком у світі. Заглянувши в історію, можна з упевненістю сказати, що більшість ключових винаходів в області інформаційних технологій потрапили на світовий ринок з каліфорнійської Силіконової долини.

2. Технологічний парк — група юридичних осіб, які уклали договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об’єднання вкладів учасників технологічного парку з метою створення організаційних засад щодо забезпечення діяльності учасників технологічного парку у виконанні інвестиційних та інноваційних проектів з виробничого впровадження наукомістких розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

3. Спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності — правовий режим, який передбачає встановлення податкових пільг при реалізації проектів технологічних парків, а також надання іншої державної підтримки щодо стимулювання діяльності технологічних парків, їх учасників, дочірніх і спільних підприємств при виконанні проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.

Про справжню Силіконову долину читайте в статті на сайті «ВЯПат»

корисний матеріал? Натисніть: