Вчені NASA розробили спеціальну комп’ютерну програму, здатну розпізнавати слова, не сказані вголос.

Програма аналізує нервові сигнали, що посилаються мозком язику, горлу й голосовим зв’язкам. Для зчитування цих сигналів під підборіддям і по обидва боки адамового яблука прикріплюються спеціальні датчики величиною з гудзик.

За словами Чака Йоргенсена з Каліфорнійського дослідницького центру NASA, який очолює групу розроблювачів, предметом аналізу є беззвучна мова або шепіт, коли людина читає щось мовчки або розмовляє сама з собою. При цьому виникають біологічні сигнали, не залежно від того, ворушаться губи людини чи її лицьові м’язи.

Такі датчики вже використовувалися для простого пошуку в Мережі, і колись, сподіваються вчені, аналогічними системами буде оснащено скафандри космонавтів, які зможуть у такий спосіб віддавати беззвучні команди апаратурі або роботам. Вони також допоможуть людям розуміти одне одного в гучних місцях, таких, приміром, як аеропорти, і дозволять спілкуватися німим або тим, хто втратив голос. Крім того, ця технологія буде корисною і для традиційних методик розпізнавання мови.

На першому етапі тестування програми вчені навчили її сприймати шість слів — іти, зупинитися, ліворуч, праворуч, альфа, омега — і 10 цифр. Учасники експерименту, підключені до датчиків, беззвучно вимовляли ці слова, і програма розпізнавала їх із точністю до 92%.

Далі дослідники побудували з букв алфавіту матрицю, пронумерувавши її рядки та стовпчики числами від 0 до 9. Отож кожна буква — елемент матриці — позначається в ній унікальною парою координат. З допомогою такої матриці дослідники беззвучно задали пошук слова «NASA» на одному з відомих пошукових серверів. У такий спосіб їм удалося здійснити пошук у Мережі без допомоги клавіатури.

Нині вчені випробовують нові, «безконтактні» датчики, що зможуть зчитувати м’язові сигнали навіть через одяг.

За матеріалами зарубіжних інформагентств