1952-го Джонас Солк (1914-1995) і Альберт Сабін (1906-1993) посилено працювали над вакциною проти поліомієліту — вірусу, що викликає запалення нервових клітин спинного мозку й може викликати параліч, атрофію м’язової тканини та смерть. Цього самого року поліомієлітом заразилися 52 тис. американців, із яких близько 3 тис. померли. Солк створив антивірусну вакцину за допомогою введення вірусу в організм у кількості, достатній для вироблення антитіл. Він перевірив дію вакцини на собі та членах своєї сім’ї й у березні 1953-го оголосив про результати по радіо «Сі-Бі-Ес». Через рік приступили до вакцинації населення, у результаті випадки паралітичного ускладнення від поліомієліту впали з 13,9 на 100 тисяч 1954-го до 0,5 1961-го. Сабін вважав ефективнішою пероральну вакцинацію. 1957-го провели польові випробування вакцини. У червні 1961-го Американська медична асоціація схвалила вакцину Сабіна. З 1962-го по 1964-й понад 100 млн. американців пройшли вакцинацію, і до середини 1960-х легка в застосуванні вакцина Сабіна стала основною. Хворобу було викорінено.

На підставі відповідей оглядачів журналу «Форбс».