Мабуть таке твердження прозвучить сьогодні, 20 лютого, в якомусь з виступів на науково-практичній конференцію з питань розвитку інноваційної діяльності в країні, яка проводиться у Національному технічному університеті України під назвою «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України» за участю перших осіб держави.

Українське суспільство починає усвідомлювати, що продавати плоди інтелекту все-таки найвигідніше. Американці, котрі давно торгують не лише мікросхемами й комп’ютерними програмами, а й фільмами, музичною продукцією, навчальними програмами тощо, не соромляться дивитися на кіно й інші витвори людського інтелекту, як на товар. При цьому підкреслюють — він не тільки повинен бути хорошим із професійного погляду, а й затребуваним суспільством. Результат такого, здавалося б, цинічного прагматизму очевидний — американці виручають за свої фільми більше, ніж Росія одержує за нафту...

Практично Україна інноваційної продукції не випускає, менше одного відсотка виготовленої продукції можна вважати наближеною до інноваційної. Якщо порівняти з даними країн-лідерів, то там до 60 відсотків підприємств здійснюють інновації у випуску нової продукції або при впровадженні нових технологічних процесів, удосконаленні організації виробництва.

Чи залишається в нашої держави шанс уникнути національної катастрофи, коли знову черговий державний чиновник пропонує чергові інноваційні маразми?

Почуємо, а потім побачимо.