Пітер Голдмарк (1906-1977) любив музику. Проте віолончелісту і піаністу з Будапешта не подобався короткий час програвання платівок на 78 обертів. Уповільнивши швидкість обертання платівки до 33 1/3 оберту і застосувавши м’якший вініл замість шелаку, Голдмарк зумів збільшити кількість спіральних жолобків і подвоїти час відтворення. Довгограюча платівка, або LP, стала свого роду каталізатором для музичної індустрії, оскільки дозволяла записати класичні твори в повному обсязі.

На підставі відповідей оглядачів журналу «Форбс».