Новий міжнародний договір, що встановлює стандарти для процедур реєстрації товарних знаків, після його ратифікації Австралією 16 грудня 2008 р. почне діяти в 2009 р. Це десята ратифікація Сінгапурського договору про закони по товарних знаках (Сінгапурський договір), що дозволить договору набути чинності з 16 березня 2009 р.

Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі привітав цю подію, відзначивши, що набрання чинності договору є гарною новиною для власників товарних знаків в усьому світі, оскільки він відкриває шлях для промисловості, що випускає брендові товари, до надійної реєстрації й ефективного управління правами на товарні знаки. Він заявив, що це є особливо приємною подією для компаній, які намагаються заощаджувати видатки й підтримувати своє положення на ринку в нинішніх економічних обставинах.

Сінгапурський договір прийнятий державами-членами ВОІВ у Сінгапурі 28 березня 2006 р. Договір вводить єдині стандарти процедурних аспектів реєстрації й ліцензування товарних знаків та дозволяє власникам товарних знаків і національних органів по товарних знаках використовувати переваги ефективності, застосовуючи сучасні комунікаційні технології для обробки та управління правами , що розвиваються , на товарні знаки. Шляхом установлення загальних стандартів для процедурних аспектів реєстрації й ліцензування товарних знаків, Договір допомагає створити рівні умови для всіх економічних операторів, які інвестують кошти у брендові товари. Він визнає розвиток подій в галузі промисловості, що випускає брендові товари й знаменує собою новий підхід до забезпечення інвестицій у диверсифікованість продукції. Створення брендів зв’язане зі значними творчими зусиллями та інвестиціями і є життєво важливим для промисловості з метою забезпечення надійності інвестицій. Сінгапурський договір установлює правила адміністрації товарних знаків відомствами, які застосовуються до всіх видів товарних знаків з урахуванням переваг і потенціалу коштів електронного зв’язку , одночасно визнаючи різні потреби розвинутих націй і тих, що розвиваються.

Через Асамблею договірних сторін Договір також створює динамічну регуляторну структуру з вбудованим механізмом перегляду, що дозволить забезпечити міжнародну правову структуру, яка відповідає занепокоєностям власників товарних знаків, а також потребам країн, що розвиваються.