УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА. ЩО? ДЕ? КОЛИ?

Борис НЕПОМЯЩИЙ. “Дзеркало тижня”, № 45, 23-9 Листопада 2002р

Ситуація, що складається навколо вітчизняних інноваційних процесів, скидається на спробу «злізти з дохлого коня». Саме вміння зробити це вчасно є інноваційним принципом індіанців Дакоти, визнаним у всьому світі. Іншими словами: потрібно вчасно відмовитися від старого й навчитися використовувати нове для стимулювання здорового способу життя суспільства в усіх напрямах. Але в жодному разі не намагатися створювати комітети, фонди чи комісії з оживлення коня, вважаючи, що наш дохлий кінь кращий від інших. Цих принципів треба дотримуватися і при створенні державної інноваційної програми, а також органу, що втілюватиме її в життя.

Нині частка нашої країни у світовому обсязі торгівлі наукомісткою продукцією становить якихось 0,1 відсотка. За роки незалежності в Україні було ухвалено близько двохсот державних програм із різних напрямів розвитку. До виконання багатьох із них держава, на жаль, так і не перейшла.

Готується створення нового центрального органу управління — Національного агентства інноваційного розвитку. Ставиться задача створити сучасний електронний інформаційний центр, де зосереджувалися б усі дані про інновації.

Державна інноваційна політика може передбачати розвиток необхідних галузей промисловості й розумне фінансування розробок, створення та впровадження науково-технічних винаходів, необхідність яких диктує ринок. Сама по собі інновація — це реальний прорив у способі мислення. Оцінюючи ситуацію в країні навколо вітчизняного інноваційного процесу, можна сказати, що він відбувається(? - ВЯПат).