У Високому суді в центрі Лондона почалися триденні слухання за позовом принца Чарльза до газети «Mail on Sunday», яку спадкоємець британського престолу звинувачує в порушенні його авторського права і втручанні в особисте життя.

У листопаді 2005 року це видання опублікувало витяг з 3000-сторінкового щоденника принца Уельського.

Принц Уельський вважає, що копії з особистих щоденників зняв один з його «нелояльних колишніх співробітників». На попередніх слуханнях в якості цього співробітника згадували Сару Гудалл, що працювала з 1988 по грудень 2000 року помічницею заступника особистого секретаря принца Чарльза. Потім вона була звільнена з причин дисциплінарного порядку, проте ці причини не були пов’язані з щоденниками.

Як заявив у суді адвокат Х’ю Томлінсон, що представляв принца, «ми маємо справу не з державною таємницею. Ми маємо справу зі звичайним особистим журналом, котрий може вести під час закордонної поїздки будь-який громадянин, записуючи в нього свої думки і враження. Ми стверджуємо, що для позивача, як і для будь-якої іншої людини в цьому становищі, надзвичайно важливо, щоб такий документ не став проти його волі надбанням преси, і це — причина, згідно з якою поданий позов».

Принц, за словами юриста, усвідомлює, що роль, яку грає він в житті країни, здатна привернути увагу і критику на його адресу. Як і будь-яка інша людина — від скромної приватної особи до високої суспільної фігури, -він говорить, що має право на те, щоб його особисті документи залишалися особистими», — додав адвокат.

Право на свободу слова, закріплене Європейською конвенцією з прав людини, зазначив Томлінсон, нерозривно пов’язане з відповідальністю, «а ця відповідальність включає необхідність поводження з конфіденційними документами саме як з конфіденційними».

Журнал «Інтелектуальна власність»