30 серпня 1994 року корпорація IBM заявила, що припиняє заперечувати права на реєстрацію торговельної марки Windows у компанії Microsoft. Ця заява стала визнанням одного із самих великих поразок IBM у багаторічній війні з компанією Білла Гейтса.

ДО 1994 року Microsoft уже перейшла дорогу багатьом гравцям ринку ПЗ й семимильними кроками рухалася до його монополізації. Головним суперником Microsoft була IBM, при цьому гірка іронія ситуації укладалася в тім, що обидві компанії просто не могли б стати гігантами ринку один без одного. Цей симбіоз виробника «заліза», якому був необхідний софт, і розроблювача ПЗ, що шукали платформу для своїх розробок, починався із приголомшливого успіху.

В 1981 році молода компанія Білла Гейтса запропонувала IBM першу повноцінну користувальницьку операційну систему MS DOS, що підстьобнула розвиток «персоналок», а відповідно, і продажу IBM.

Наступним кроком Microsoft стала розробка ОС із графічним інтерфейсом, що й одержала назву Windows. Першими цей проект здійснили в Apple, тому багато хто й донині вважають, що Microsoft просто украла цю ідею. Apple висунув претензії компанії Гейтса, той погодився купити ліцензію на деякі інструменти нової ОС, і конфлікт зам’яли. Однак справедливості заради варто сказати, що Гейтс був далеко не першим, хто впровадив «віконний» принцип для ПК — до цього було створено трохи подібних ОС, однак жодна не мала комерційного успіху.

Першою справою нова розробка була запропонована, звичайно, IBM, але гігант ІТ-бізнеса відмахнувся від першої версії «вікон» через роботу, що ведеться, над власним подібним проектом, що, втім, так ніколи й не побачив світ. Напевно, із цього моменту й почався розлад між двома гігантами ринку. При цьому IBM незабаром довелося відступитися, оскільки гідної альтернативи Windows не було. Справи в Microsoft пішли в гору, а IBM увійшов у смугу невдач. ДО 1993 року положення компанії стало просто катастрофічним, і судовий позов до Microsoft був, напевно, уже просто жестом розпачу.

IBM затверджував, що саме слово «вікна» не може бути зареєстрованою торговельною маркою продукту, оскільки є загальновживаним терміном, однак американське патентне відомство відмовило корпорації. Це було дуже велика із пропагандистської точки зору поразка, що переконала багатьох аналітиків, що майбутнього в IBM немає. Однак IBM була не просто компанією, а національним надбанням, і на її порятунок були кинуті всі можливі ресурси. В 1993 році в керма корпорації став Луїс Герстнер і почав рішучі дії замість сумнівних судових процесів. Він провів величезну роботу зі зниження витрат для здешевлення продукції, серйозно потісненої азіатськими конкурентами, і швидко повернув компанії лідируючі позиції в багатьох секторах ринку.

В 1995 році IBM придбала компанію Lotus Development, що зміцнило її позиції на ринку ПЗ. Бізнес по виробництву ПК склав зовсім незначну частку в структурі компанії, тому розбіжності з Microsoft уже були не настільки критичні: почалася боротьба на ринку великих корпоративних рішень, де позиції IBM були більше сильними. Microsoft же, схоже, поки не загрожують ніякі потрясіння. Принаймні, доти, поки хтось не запропонує заміну їхньому пакету Office, на частку якого доводиться левина частка прибутку компанії.

Ділова газета «Бізнес»