Питання. Я працюю вчителем у загальноосвітньому навчальному закладі. Дуже часто у своїй роботі я використовую власноруч створені презентації при поясненні нового навчального матеріалу. Однак, нещодавно мені було зауважено на неправомірність використання неліцензованих програм у навчально-виховному процесі. На мою думку, презентації не являються тими навчальними програмами, що підлягають ліцензування, оскільки це є лише електронне представлення інформації. Хотілось би отримати нормативне підтвердження чи спростування моєї думки, оскільки іншого варіанту використання презентацій на уроках я не бачу.

Відповідь. Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

Електронні презентації насамперед містять в собі інформацію, а не схеми, цифри та коди для приведення комп’ютера в дію. В цьому випадку комп’ютер приводиться в дію не самою презентацією, а відповідною програмою, якою вона була створена.

Тобто для визначення природи електронних презентації більш підходить визначення бази даних (компіляція даних), що міститься в абзаці 2 статті 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», тобто — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі — електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.

Слід мати на увазі, при створенні презентації у вигляді бази даних потрібно дотримуватись авторських прав на твори, що включені до неї.