Винахідник першого телефону не міг продати свій патент за $100 тис., а сьогодні обсяг ринку тільки стільникового зв’язку оцінюється у $150 млрд

1. Батьком першого телефону вважають Олександра Грехема Белла, професора фізіології органів мовлення Бостонського університету. За легендою, 10 березня 1876 року в лабораторії Белла відбулася передача першої членороздільної фрази, що стала історичною: «Містер Ватсон, ідіть сюди. Ви мені потрібні». Насправді Белл був першим, хто запатентував телефон, причому лише на дві години випередивши Елайшу Грея, винахідника з Чикаго. Цікаво, що спочатку й сам Белл не надто вірив у комерційне майбутнє свого дітища. Мало хто знає, що у 1876 році він безуспішно намагався продати патент за $100 тис. Western Electric. Щоправда, уже в 1879 році Western Electric пропонувала Беллу за патент уже $25 млн.

2. Перший мобільний телефон створила компанія Motorola 1973 року. 3 квітня голова підрозділу мобільного зв’язку Motorola Мартін Купер, прогулюючись центром Манхеттена, зателефонував в офіс конкурентів — компанії AT&T Bell Labs. «Трубку взяв один хлопець із AT&T, що просував телефони для автомобілів, — розповідає Купер. — Його звали Джоел Ейнджел. Я подзвонив йому і розповів, що телефоную з вулиці, зі справжнього «ручного» стільникового телефону. Я не пам’ятаю, що він відповів. Але ви знаєте, я чув, як скриплять його зуби». До випуску першої комерційної моделі телефону залишалося ще десять років. Усього на розробку DynaTAC 8000X — першого стільникового термінала, сертифікованого для комерційного використання, — Motorola витратила 15 років і приблизно $100 млн.

3. У 1970-ті роки компанія Motorola контролювала практично 100% світового ринку стільникового зв’язку. Але менш ніж за 30 років світовим лідером стала Nokia, що ще у 80-ті була майже невідома за межами Фінляндії. Не менш значні зміни відбувалися й з мобільними телефонами. Перший стільниковий телефон важив близько кілограма, заряду батарей вистачало на 35 хвилин розмови, а акумулятори треба було заряджати 10 годин. Вартість перших телефонів у роздрібному продажу становила близько $10 тис. Але вже у 1984 році Motorola продавала телефони за ціною $4 тис., у 1991-му вартість знизилася до $1 тис., а з кінця 1990-х років багато операторів стільникового зв’язку стали пропонувати телефонні апарати безплатно або за символічну суму.

4. У 1983 році у світі налічувався 1 млн абонентів, у 1990-му — 11 млн. За даними International Telecommunication Union, 1995 року у світі було вже 90,7 млн власників стільникових телефонів, за наступні шість років їхня кількість зросла більш ніж у 10 разів — до 956,4 млн. Лідером серед усіх стандартів стільникового зв’язку став GSM: двохмільярдного користувача було підключено у червні 2006 року. У 213 країнах налічується 690 мереж GSM. За даними компанії Dataquest, влітку 2006 року абонентами стільникового зв’язку у світі щодня стають понад 250 тис. осіб. А загальний обсяг «мобільного» сектору світової економіки оцінюється від $80 до $150 млрд.

5. Усього за 30 років мобільний зв’язок невпізнанно змінив світ. Сучасні технології зв’язку дозволяють двом власникам телефонів грати один з одним. У Японії підліток, що володіє телефоном, передає в середньому 100 sms-повідомлень на день. У Німеччині та Саудівській Аравії священнослужителі використовують sms для молитов і нагадувань про початок служб. Але це не межа. Уже розробляються моделі телефонів, які дають змогу здійснювати покупки в інтернет-магазинах. За прогнозом компанії Gartner, у цьому десятилітті з’являться моделі, завдяки яким можна буде купувати товари за допомогою кредитної картки. Крім того, ще до 2010 року стільникові телефони піддадуться нашестю «чуми» інтернету — вірусів і хакерів.