Після року співпраці компанія Microsoft звинуватила український уряд у піратстві. Тепер, не отримавши від уряду відповіді, компанія обіцяє 1 липня розірвати діючу угоду про партнерство із Кабінетом міністрів, завдавши тим самим суттєвого удару по міжнародному іміджу України.

У квітні минулого року Кабінет Міністрів і корпорація Microsoft домовилися про умови ліцензування програмного забезпечення Microsoft у державних установах та підприємствах.

Попередньо проведений аудит показав 120 тис. «піратських» комплектів програмного забезпечення, що використовувались у державних органах влади.

«Легалізацію» Кабміну планували провести шляхом поступової заміни неліцензійних екземплярів програм на ліцензійні. Крім того, надалі державним органам, підприємствам та установам надавалася можливість здійснювати закупівлю комп’ютерних програм за спеціальними пільговими цінами.

За словами генерального директора компанії «Microsoft-Україна» Валерія Лановенка, для цих категорій покупців компанією було передбачено в середньому близько 60% знижки порівняно зі стандартною ціновою пропозицією на ринку.

І от, пройшов рік, і тепер Microsoft заявляє про невиконання Кабміном підписаного у 2005 році договору.

За словами Валерія Лановенка, його компанія провела всі необхідні роботи, провівши сертифікацію та вклавши в неї немалі кошти (на жаль, суму гендиректор не називає).

Крім того, генеральний директор «Microsoft-Україна» заявив про неефективне використання Кабміном бюджетних коштів, що призначались для проекту.

Корпорація офіційно повідомила державу, заявивши, що якщо після 1 липня не піде належної реакції від Кабміну, договір буде розірваний.

Як стверджує редактор PCWeek/UE Анатолій Гришин, суттю угоди між українським урядом та корпорацією була не купівля нового програмного забезпечення, а лише легалізація вже існуючого за пільговою ціною. Саме тому, за словами експерта, угода була підписана без оголошення тендеру, як цього вимагає законодавство.

В свою чергу, вже кілька місяців корпорація звертала увагу на невиконання Кабміном своїх зобов’язань, який, ймовірно, просто вирішив «трохи заощадити».

За оцінкою Анатолія Гришина, дії Microsoft стали наслідком розуміння компанією безперспективності подальших вмовлянь.

За інформацією головного редактора PCWeek/UE, Microsoft поки що сподівається на те, що конфлікт буде залагоджено шляхом переговорів.

В цій скандальній ситуації привертають увагу насамперед потенційні іміджеві втрати України.

Минулорічний контракт став одним із ключових доказів прагнення керівництва України боротися із інтелектуальним піратством, до чого, в свою чергу, нашу країну активно закликали США.

Тепер, на думку представників Mіcrosoft , недостатня робота із впровадження легальних програм не тільки ставить під погрозу інформаційну безпеку країни, а й може негативно відбитися на репутації України — низький рівень легалізації програмного забезпечення у держорганах є негативним прикладом для ринку.

Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Катерина Малютина підтвердила «УП» факт взаємозв’язку між підписанням Кабміном договору із Microsoft та просуванням України до Світової організації торгівлі.

За її словами, минулого року значно прискорився рух України до СОТ, що насамперед було пов’язане із захистом в Україні прав інтелектуальної власності.

Втім, на думку економіста МЦПД, можливий розрив угоди Кабміну із Microsoft сам по собі не завдасть шкоди українській економіці: «В Україні зараз ведеться реальна боротьба із інтелектуальним піратством, а тому поки немає підстав говорити про повернення нашої країни до «списку 301» (країн, які сприяють або не борються із інтелектуальним піратством), та пов’язаних із цим введенням Сполученими Штатами економічних санкцій та відкликанням угоди по СОТ».

Саме тому Катерина Малютина прогнозує мирне вирішення нинішнього конфлікту. За її словами, навіть відмовившись від співпраці із Microsoft, можна уникнути звинувачень у піратстві.

Виходом, за оцінкою експерта, може стати використання програм з відкритим кодом, якість яких за останній рік вже майже досягла рівня ліцензійного софту Microsoft, а їх використання є не лише абсолютно легальним, а й часто безкоштовним.

Також не вірить у міжнародні санкції проти України і Гришин. «Виключення із списку «301», як і включення до нього, є дуже складним механізмом, щоб прогнозувати подібне за результатом одного скандалу».

Анатолій Гришин передбачає інший негативний сценарій розвитку подій.

«Після відмови від мирової угоди, Microsoft матиме всі підстави подати позов до Господарського суду на Кабінет Міністрів, вимагаючи стовідсоткового відшкодування своїх збитків. В свою чергу, програш Кабміном цього суду означатиме ще більший удар по іміджу нашої країни», — вважає експерт.