Запитання: 1. Примірники аудіовізуальних творів (кінофільми — класика вітчизняного кінематографу), які перейшли до суспільного надбання, що підтверджується Державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатне посвідчення) Міністерства культури і туризму України (раніше — Міністерство культури і мистецтв України), відтворюються на замовлення телерадіоорганізацій-мовників для публічного демонстрування (телепоказу) на телеканалах, при цьому відтворення примірників здійснюється на підставі Договору-підряду та оплачується телекомпанією замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника. Чи повинні у такому разі примірники аудіовізуальних творів маркуватися контрольними марками?
2. Чи обов’язкове маркування контрольними марками фільмів суспільного надбання, відтворених у одному примірнику? Якщо так, то яка сторона несе відповідальність за маркування цих примірників контрольними марками: телекомпанія-мовник, яка виступає замовником, чи юридична особа, що виконує замовлення і виступає Виробником, чи власник первинних матеріалів, який надає в оренду власні матеріальні носії з відеозаписом фільмів та оформляє на ім’я замовника Прокатні посвідчення?

Відповідь: Частиною 5 статті 8 Закону визначено вичерпний перелік випадків, коли примірники не підлягають маркуванню контрольними марками. Законом не передбачено винятків щодо маркування контрольними марками примірників, які містять аудіовізуальні твори, що стали суспільним надбанням. Тому розповсюдження примірників з такими творами, а також їх прокат повинні здійснюватися на загальних підставах відповідно до вимог Закону.