Запитання: Господарському товариству, яке подало заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг, було відмовлено в реєстрації знака на підставі того, що одним із елементів знака було зображення, яке є імітацією Олімпійського символу. Жодні наші докази, направлені до закладу експертизи, про те, що ми не мали на меті використовувати емблему міжнародної організації, що позначення має вигляд орнаменту і зовсім інше розташування кілець, а на його фоні є ще і словесний елемент, не допомогли. Чи правомірною є така відмова?

Відповідь: Чи правомірною є така відмова може вирішити або Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності або суд. Проте слід сказати, що відповідно до пункту 1 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Закон) не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій. Відповідно до Закону такі позначення можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу.

Закон забороняє використовувати такі позначення, як торговельні марки, оскільки вони мають офіційний характер та асоціюються у споживачів з їх носіями. Тому таке використання може ввести споживачів в оману щодо походження товару.

Вимоги щодо запровадження такої норми містить Паризька конвенція про охорону промислової власності (Паризька конвенція), учасницею якої є Україна. Паризька конвенція (ст. 6 ter) передбачає заборону реєстрації як торговельних марок позначень, які, зокрема зображують або імітують емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, проте дозволяє включати такі позначення до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу.

Крім того, якщо говорити про заборону використання олімпійської символіки як торговельної марки, не можна обминути увагою участь України у Найробському договорі про охорону Олімпійського символу від 26 вересня 1981 року, до якого Україна приєдналась відповідно до Указу Президента України від 13 березня 1998 року № 192. Згідно з цим міжнародним договором будь-яка держава-учасниця зобов’язана відмовляти в реєстрації або визнавати недійсною реєстрацію як торговельної марки і забороняти шляхом відповідних заходів використання як торговельної марки або іншого позначення з комерційною метою загальновідомого олімпійського символу (п’ять переплетених кілець) без дозволу Міжнародного олімпійського комітету.

Найробський договір — не єдиний договір щодо заборони використання символіки. Міжнародна спільнота започаткувала декілька міжнародних договорів, які забороняють використання певної офіційної символіки як торговельних марок. Зокрема, це стосується використання і захисту символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Україна зобов’язалась також не використовувати як торговельну марку або її елемент емблеми Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Закон України «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні» визначає порядок та умови використання і захисту символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України з урахуванням вимог Женевських Конвенцій від 12 серпня 1949 року та Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року, а також Правил з використання емблем Червоного Хреста або Червоного Півмісяця національними Товариствами, ухвалених ХХ Віденською Міжнародною конференцією Червоного Хреста 1965 року та переглянутих Радою делегатів у Будапешті у 1991 році. Згідно з цим законом забороняється використання слів «Червоний Хрест» та «Червоний Півмісяць» у найменуваннях підприємств, установ, організацій; зображення емблем Червоного Хреста та Червоного Півмісяця на знаках для товарів і послуг, промислових зразках; використання цих слів або зображень як елемента знака для товарів і послуг, промислових зразків чи найменувань згідно з чинним законодавством України (ст. 15). Такі вимоги логічно обґрунтовані, адже емблеми виконують розпізнавальну функцію для позначення приналежності тієї чи іншої особи або об’єкта до Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, або захисного знака для медичного персоналу тощо. А використання такої символіки як торговельної марки призведе до плутанини та введення в оману.

З метою виконання вимог статті 6 ter Паризької конвенції Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) регулярно надає патентним відомствам, в Україні — Державному департаменту інтелектуальної власності, зображення гербів, прапорів, емблем і перелік скорочених чи повних найменувань міжнародних міжурядових організацій, які надали таку інформацію ВОІВ. Ця інформація використовується під час проведення експертизи заявки щодо надання правової охорони на знаки для товарів і послуг. Обов’язки щодо заборони, відповідно до Паризької конвенції, неправомірного використання гербів, прапорів, емблем і символіки міжнародних організацій під час реєстрації прав на знаки для товарів і послуг в Україні Держдепартаментом виконуються в повному обсязі.

Тому, подаючи заявки на реєстрацію торговельних марок, потрібно уважно читати Закон і враховувати його вимоги.