ПАЛЬЦІ, ЩО ГОВОРЯТЬ

На конкурсі молодих винахідників, проведеному електронною фірмою «Інтел» (США), першу премію — сто тисяч доларів для оплати вищої освіти одержав школяр Райн Паттерсон. Його винахід — рукавичка, що перетворить знаки мови жестів, використовуваного глухонімими, у букви і слова, що з’являються на екрані комп’ютера. Заявка на патент, подана школярем, мало-мало випередила аналогічну ідею, запропоновану японським електронним гігантом «Хітачі».

ЯК РОЗПІЗНАТИ ПІДРОБКУ

Особливо еластичне волокно лайкра американської фірми «Дюпон» користається великою популярністю, і нерідкі випадки підробок. Так, за 1999 рік у Європі конфісковано 25 мільйонів текстильних виробів з маркіруванням «лайкра», але не утримуючих цього волокна, а в 2001-м — уже більш 100 мільйонів (даних за 2002 рік поки немає).

Захищаючи себе і покупців від фальшивок, фірма стала на усіх своїх 11 заводах, що роблять лайкру, вводити у волокно деякі хімічні добавки, що піддаються виявленню за допомогою спеціального приладу. Склад цих хімічних маркерів тримається в секреті. Великі оптові покупці текстилю вже придбали настільний прилад, що перевіряє наявність лайкри в трикотажі, а в середині 2003 року в продаж надійде ручний сканер з такими ж здібностями.

НЕВИДИМІ РУКАВИЧКИ

Цікавий спосіб захисту шкіри рук придумали і запатентували московські вчені з лабораторії «Сенсорика» ЗАТ «АТОН». Новинка являє собою крем, що наноситься на чисті сухі руки і вже через кілька хвилин перетворюється в тонку, еластичну і прозору плівку — невидимі «рукавички». На руках вони невідчутні — шкіра дихає і пропускає вологу. Креми-рукавички «знімаються» самі через 2-3 дня разом з верхніми шарами епидермиса, що, як відомо, постійно обновляються (старі клітки обсипаються, а нові виростають — це природний процес).

Основа крему — полімерна, але з багатьма добавками. Крім того, що крем-«рукавичка» захищає поверхню шкіри від усякого роду бруду і шкідливих речовин, вона ще робить косметичну і невелику лікувальну дію. У композицію входить, наприклад, комплекс дуже корисних кислот — бурштинової і гіалуронової. Вони роблять плівку міцнішою і благотворно діють на шкіру (гіалуронова кислота сприяє її зволоженню). Звичайно, це не ліки, але під шаром такої плівки швидше гояться мікротріщинки і невеликі опіки на шкірі, проходять набряки і почервоніння.

Від порізу, уколу чи укусу ці «рукавички», звичайно, не врятують. Вони не убережуть руки і від сильних розчинників, від тривалого контакту з агресивними середовищами — сильними кислотами і лугами. Але якщо навіть концентрована кислота раптом капне на руку, великої шкоди вона не заподіє — рідина просто скотиться по гладкій поверхні невидимої «рукавички», як крапля дощу по шибці. «Рукавички» захистять шкіру від мікробів, алергенів, пилу і бруду, нарешті, просто від води. Звичайно, забруднені фарбою чи мазутом руки, навіть у цьому випадку, мити прийдеться ретельно. Але бруд не в’їсться в шкіру, і ніякий детектив-аматор ніколи не догадається по руках, хто ви — клерк чи автослюсар.

ВІТЕР ПРИНОСИТЬ СВІТЛО І ТЕПЛО

Для освітлення й обігріву невеликого дачного будиночка цілком достатньо електроенергії, отриманої від вітроустановки, що розроблена в науково-виробничому комплексі «Ветростар» Московського машинобудівного заводу «Вперед». Новий варіант автономного вітродвигуна може бути використаний для електроживлення побутової техніки (телевізорів, радіоприймачів, холодильників, електронасосів), для зарядки автомобільних акумуляторів, а також для забезпечення енергією спеціальної апаратури: маяків, радіопередавачів, систем сигналізації й інших пристроїв.

Потужність установки — 0,5 квт при швидкості вітру не менш 7 м/с. Форма її лопаток розроблена по рекомендаціях ЦАГІ. Конструкція дозволяє досягти найбільшої потужності при невеликій швидкості вітру. Виробництво вітроустановки організувати нескладно, оскільки в ній використовуються вже готові вузли, наприклад автомобільні карданні вали і редуктори. Установка монтується силами двох чоловік протягом однієї години.

Розроблена також більш могутня вітроустановка — на 16 квт із можливою модернізацією до 30 квт при швидкості вітру від 5 до 25 м/с. Вона вже добре зарекомендувала себе на фермах і лісопилках, вилучених від ліній електропередач.

ФЛОМАСТЕР ДЛЯ ПОДРЯПИН

Про те, що в аптеках продаються тюбики з клеєм БФ, знають багато хто. Спеціальним образом очищений, він призначений для нанесення на невеликі порізи і подряпини. Продається, як відомо, в аптеках і папір — наприклад, для компресів. З недавніх же пір асортимент медичних «канцелярських» товарів поповнився фломастерами — жовтим і зеленим. Заповнено вони не традиційною фарбою, а спиртовими розчинами йоду і так називаної брильянтової зелені (у просторіччі — «зеленкою»), і головна їхня функція — обробка саден, подряпин і інших дрібних ран.

Випускає ці фломастери санкт-петербургська фірма «Леккер», співробітники якої і винайшли для дезинфікуючих розчинів настільки своєрідну і, треба сказати, надзвичайно зручне упакування. Особливо удалою виявиться вона для мандрівників: адже пролитися і перебруднити сусідні з нею в рюкзаку чи валізі одяг ні йод, ні зеленка тепер не зможуть. А ще — для дітей, що, як правило, терпіти не можуть мазати свої садини і подряпини розчинами, що щипають. Розфарбувати ж себе яскравими фломастерами дітлахи, швидше за все, не відмовляться.

Здається, що розроблювачам має сенс доповнити свій набір ще одним кольором — червоним — на основі спиртового розчину фукорцина (теж дезинфікуючого і теж чреватого чималими неприємностями для одягу).

Подібний «світлофорний» набір розширить сферу медичного застосування, а також творчі можливості дитини при розфарбовуванні і буде, видимо, користатися гарним попитом у покупців. Тим більше, що у випадку висихання медичних фломастерів їх завжди можна відновити за допомогою невеликої кількості спирту.

СФЕРИЧНЕ КОЛЕСО

Колесо, як відомо, винайдено в незапам’ятні часи, але удосконалювати його намагаються дотепер. І часом небезуспішно.

Та древня людина, що першим поклала вантаж на коток зі стовбура дерева, був генієм: він, по суті справи, поклав початок усій сучасній техніці. Але від того котка сучасне колесо відрізняється кардинально. Насамперед, поділом поверхонь: тієї, що взаємодіє з дорогою, і тієї, що взаємодіє з корпусом переміщуваного тіла. Якщо перша з них повинна бути пружнною і надійно контактуючою з дорогою (наприклад, поверхня сучасної автопокришки), то друга — навпроти — повинна бути твердою і гладкою і мати мінімальний коефіцієнт тертя (краще качения, чим ковзання). Яскравий тому приклад — кульковий підчіпник.

Але звичайне колесо — плоске і котиться лише у визначеному напрямку. Повертати його, зрозуміло, можна, але при необхідності робити це часто, швидко й узгоджено виникають деякі проблеми.

Більший інтерес представляють у цьому випадку сферичні колеса, але в них, як правило, опорна поверхня служить одночасно поверхнею взаємодії з корпусом і до того ж є присутнім тертя ковзання, нерідко значне.

Розробка КБ автоматичних систем керування Міністерства промислової політики України цих недоліків практично позбавлена. Іменована автором як «Кульова опора Нікуліна», конструкція являє собою порожню опорну кулю, начинена центральною кулею і безліччю спеціальним образом розміщених малих і великих куль. Структура дозволяє малим кулям вільно котитися між сферичними поверхнями.

У результаті опорна поверхня контактує тільки з дорогою, а усі внутрішні переміщення деталей відбуваються по іншим — «закритим» — поверхням, причому тільки за допомогою тертя катання, а отже, з мінімальним зносом.

Сферична форма практично всіх деталей нової конструкції — оптимальна з погляду опору матеріалів — визначає, на думку автора, її рекордну навантажувальну здатність. А можливе виготовлення всіх цих деталей із пластмаси не тільки здешевлює опору, але і робить її максимально технологічною. Автор розраховує на широке застосування своєї розробки — як у різного роду меблів, так і в машинобудуванні, а також у спортивному устаткуванні (самокати, скейтборди і навіть нові варіанти роликових коньків).

За матеріалами журналу «Наука і життя»