Запитання: Поясніть, будь-ласка, чи може підручник з дисципліни (підручник — це навчальне видання із систематизованим викладенням дисципліни, що відповідає навчальній програмі і офіційно затверджене як таке, а я додам — містить об’єктивні, нормативні знання з певної галузі) вважатись твором і, відповідно, захищатись законом про авторське право? Наскільки мені відомо, твором вважається не будь-який текст, малюнок і т.д., а лише такий, що має творчу складову.

Крім того, у згаданому законі є стаття про те, що жодні факти, інформація, ідеї, процедури, методи самі по собі авторським правом не охороняються, а порушення матиме місце лише в разі використання чужої форми вираження твору.

Отже, чи може похідне від підручника навчальне видання (із прізвищем автора на примірнику) з однозначним зазначенням джерела запозичення та додаванням значної кількості іншого матеріалу та використанням інших праць без використання чужої форми вираження твору (?) вважатись плагіатом? Якщо ні (скоріше за все), — то чи були порушені якісь норми законодавства і які саме?

Відповідь: Відповідно до статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон) об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) та інші. Навчальне видання є об’єктом авторського права, оскільки має авторське оформлення і науковий характер.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. В даному випадку охорона буде поширюватися на форму навчального видання та інформації, яку воно вмішує.

В статті 21 Закону, передбачені такі способи вільного використання твору із зазначенням імені автора: використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення; використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру. Тому, якщо дотримуватись умов вільного використання чужих творів із зазначенням імені автора та в обсягах виправданих поставленою метою можливо створити нове навчальне видання без порушення чужих авторських прав. В даному випадку це не є плагіатом.

Але треба мати на увазі, що в статі 9 Закону передбачена охорона авторського права на частину твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальну назву твору. В цьому випадку, якщо цитована частина твору може використовуватися самостійно, то використання такого уривка при створенні нового твору без погодження з власником буде порушенням його авторських прав.