Яким чином суд може визначити розмір компенсації відповідно до статті 52 Закону України «Про авторське та суміжні права», що впливає на розмір такої компенсації? В нормативній базі даних мав можливість ознайомитися з листом Мінкультури від 04.10.2004 року 11-7033/18, в такому випадку якщо незаконно розповсюджено примірники авторського права на загальну суму 10 000 грн вираховується відсоток, встановлений Постановою КМУ та сума не повинна бути меншою 10 мін. заробітних плат? Чи може суд присудити довільний розмір компенсації, не обґрунтовуючи його розрахунками в межах, встановлених законом? Якими нормами чинного законодавства необхідно керуватися в даному випадку?

У випадку, коли автор в 1996 році зареєстрував право автора на твір в ДП УААСП чи обов’язкова реєстрація в Департаменті інтелектуальної власності?

Відповідь:

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 52 Закону України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XXII «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон) при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний, у встановлених пунктом «г» частини 2 статті 52 Закону межах, визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Рішення суду щодо визначення розміру компенсації за порушення авторського права ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» (далі — Постанова) встановлено мінімальні ставки авторської винагороди за правомірне використання об’єктів авторського права і суміжних прав. Розмір компенсації за порушення авторського права визначений у пункті «г» частини 2 статті 52 Закону . На нашу думку, при визначенні розміру компенсації за порушення авторського права, суд може враховувати ставки встановлені Постановою, але розмір такої компенсації не може бути меншим ніж 10 мінімальних заробітних плат (3320 грн.) за неправомірне використання одного твору.

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон) авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Враховуючи зазначене, Вам не потрібно вдруге реєструвати свої права на твір.

В той же час, згідно з ч. 5 статті 11 Закону суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.