Технологічний прогрес є важливою передумовою розвитку кожної країни, відтак, для ефективного розвитку держави слід створити умови для розвитку інтелектуального ресурсу, який зумовлює технологічний прогрес, а також його практичне застосування у вітчизняній економіці. Зараз, на щастя, є люди, для яких ця тема є небайдужою і які намагаються зробити так, аби технологічний рух в Україні був усвідомленим, активним і системним. Саме тому 10 листопада ц.р. відбулось засідання «круглого столу на тему: «Інтелектуальний ресурс нації — основа стратегічного розвитку країни».

Так, перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій, доповідаючи на тему «Україна на шляху інноваційного розвитку», відзначив, що найголовнішим завданням заходу є визначення шляхів просування інтелектуального ресурсу нації на ринку.

Обговорювалася й Концепція розвитку наукової сфери України, яку згідно з розпорядженням Президента має до кінця року розробити робоча група, яку очолили присутні на «круглому столі» академік НАН України Ярослав Яцків та президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький. Також згадали учасники заходу про «Концепцію нової державної політики підтримки винахідницької діяльності для виробництва конкурентоспроможної продукції», ухвалену колегією Міністерства освіти та науки України на початку червня ц.р. Пан Яцків повідомив присутнім, що робоча група з розробки Концепції розвитку наукової сфери України запропонувала Президенту України виділити півмільярда бюджетних коштів на здешевлення кредитів, що спрямовуються на фінансування інноваційних проектів. Але набагато важливішим, ніж розробка самої Концепції, є, звичайно, її реалізація. Потрібно зробити перший крок в інноваційній діяльності. Адже тоді здешевлення кредитів змусить наші інноваційні структури працювати з банками. Банки активно включатимуться в процес відбору тих чи інших інноваційних проектів. А держава компенсуватиме проценти, які йдуть за кредит. Пан Яцків наголосив, що «держава повинна ризикувати. Ми всі чудово розуміємо, що приватний підприємець хоче мати результат через рік чи два. Він не фінансуватиме розробку, яка компенсує його витрати через десять років. Це має взяти на себе держава».

За словами директора департаменту інноваційного розвитку МОН Вадима Стогнія, пропозиції щодо виділення бюджетних коштів на покриття процентів за користування кредитами МОН подає вже третій рік, але вони жодного разу не отримали підтримки. Але цьогоріч є надія на їх реалізацію, позаяк такі пропозиції вже передбачені в програмі діяльності Уряду.

Заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Валентин Чеботарьов, розповів присутнім про державну систему правової охорони інтелектуальної власності. Зокрема, за його словами, Департамент має наміри перетворити Українське агентство авторських і суміжних прав у громадську організацію. Адже той факт, що УААСП є державним підприємством можна назвати, за словами пана Чеботарьова, атавізмом, який залишився тільки в Україні та Білорусі.

Заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Доброва В’ячеслав Соловйов, у своїй доповіді «Стан і проблеми розвитку наукового потенціалу країни» відзначив проблему недофінансування науки, що не є новиною в нашій державі, необхідність розроблення проекту закону про венчурне фінансування, а також той факт, що кількість співробітників у сфері науки падає, а у сфері управління — зростає. «Складається враження, що будуємо не інноваційне суспільство, а поліцейсько-бюрократичну державу», — додав пан Соловйов.