Реклама — це та інформація, яка дає можливість пересічному споживачу краще орієнтуватися серед різноманіття пропозицій конкретних виробників. Продуценти у свою чергу прагнуть нарощувати обсяги продажу своїх товарів і послуг, і саме реклама цьому ефективно сприяє. При її створенні часто використовуються результати творчої діяльності окремих авторів.

Щоб створити якісну рекламу необхідно докласти певних творчих зусиль, завдяки чому вона стає об’єктом авторського права. Зазвичай у рекламі використовують твори інших авторів.

Реклама може бути зовнішньою і внутрішньою, розміщуватися на транспорті, у періодичних виданнях тощо.

Основними та найбільш поширеними форматами зовнішньої реклами є:

- щити (білборди) розміром 6х3 м (їх частка становить понад 50% загального обсягу зовнішньої реклами. Цей формат розрахований переважно на власників автомобілей, тобто на аудиторію з середнім і високим статком.);

- суперсайти розміром 15х5 м чи 12х5 м (крупноформатні конструкції з зовнішнім підсвічуванням, які встановлюються на основних магістралях);

- брандмауери (великі рекламні конструкції на стінах будинків);

- арки (рекламні поверхні розміром 19,4x3,7 м і 24х5 м з зовнішнім підсвічуванням, які встановлюються на великих магістралях з двома і більше смугами руху в один бік);

- дахові установки (ексклюзивні іміджеві конструкції на дахах будинків з використанням неону, зовнішнього і внутрішнього підсвічування).

Останнім часом з’явилися нові формати зовнішньої реклами. Усе частіше використовуються установки типу «призмавіжен», зображення на яких змінюється в короткі проміжки часу, що привертає додаткову увагу аудиторії.

Менш розповсюдженими форматами зовнішньої реклами залишаються сіті-формат (1,2х1,8 м) і пілларси (1,4х3 м), розраховані на пішоходів. На плакатах такого типу рекламодавець може розмістити докладну інформацію про свій товар чи послугу. Особливо ефектно ця реклама виглядає на автобусних зупинках. Цільовою аудиторією подібних форматів є не дуже забезпечені громадяни.

Інші види зовнішньої реклами не відносяться до мережних форматів і тому практично не застосовуються у масштабних рекламних компаніях.

Серед немережевих форматів можна згадати вивіски, штендери, панелі-кронштейни.

У статті 4 «Авторське право та суміжні права щодо реклами» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» зазначається, що використання реклами, яка повністю або частково містить об’єкти авторського права або суміжних прав, здійснюється відповідно до вимог вітчизняного законодавства про авторське право та суміжні права.

До об’єктів авторського права належать, зокрема, товарні знаки, фірмові найменування, винаходи, промислові зразки, а також літературні, інші мистецькі твори.

Якщо автор створює рекламу за замовленням, то він має укласти з роботодавцем відповідну угоду про забезпечення авторських прав на твір, а також розміри і форми авторської винагороди.

Саме товарний знак є основним об’єктом реклами, а його власник має виняткове право розпоряджатися ним на власний розсуд.

Порядок використання товарних знаків у рекламних матеріалах регламентується Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Згідно з ним товарний знак може використовувати тільки правовласник (власник або ліцензіат на підставі ліцензійного договору) або будь-яка особа у тому випадку, якщо цей знак ще не зареєстрований у патентному відомстві.

Відповідно до статті 6 «Мова реклами» реклама розповсюджується на території України виключно державною мовою. Зареєстровані знаки та логотипи можуть передаватися мовою оригіналу. Разом з тим, іншомовний знак і логотип повинні дублюватися українською мовою. Знаки та логотипи вітчизняних компаній мають бути державною мовою. Якщо товарний знак зареєстрований іноземною мовою, то ніхто не може перешкодити його використанню.

На жаль, іноді підприємці у своїй рекламі неусвідомлено наводять інформацію про винахід, на який ще не одержали патент. Разом з тим, пропаганда захищеного патентним законодавством об’єкту вважається порушенням виключних прав патентовласника, якщо здійснюється без його дозволу.

Проте не є об’єктом авторського права повідомлення, які носять інформаційний характер.

Відповідно до статті 8 «Загальні вимоги до реклами» забороняється:

- рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, використовувати зображення чи ім’я фізичної особи без її згоди;

- імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, які застосовуються в рекламі інших товарів;

- згадувати ліцензії і сертифікати у разі їх відсутності;

- рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів.

Крім того, забороняється свідомо помилкова реклама (тобто така, що навмисно вводить споживачів в оману), реклама алкогольних напоїв і тютюнових виробів на радіо та телебаченні, перших і останніх сторінках газет, обкладинках журналів, засобах внутрішньої реклами.