Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі — Інститут) є закладом експертизи, уповноваженим Установою (Центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності — Міністерством освіти і науки України) розглядати подані до Установи заявки на об’єкти промислової власності, у тому числі — на винаходи і корисні моделі, і проводити експертизу цих заявок. Результати експертизи, які відображаються у висновку експертизи, є підставою для прийняття Установою рішення про видачу охоронного документу — патенту на винахід (корисну модель) чи про відмову у його видачі. У цьому контексті якість проведення експертизи має виключне значення, тому проблеми підвищення якості експертизи заявок є постійно у центрі уваги Інституту.

Якість експертизи заявок на винаходи визначається багатьма факторами: наявністю корпусу висококваліфікованих експертів, повнотою патентно-інформаційної бази і ефективністю пошукового апарату, рівнем комп’ютеризації праці експерта, широтою доступу через Інтернет до патентно-інформаційних баз патентних відомств інших держав і регіональних міждержавних патентних відомств, організацією процесу експертизи тощо. Всі перераховані вище фактори роблять можливим досягнення поставленої мети за умови належно відпрацьованої технології проведення експертизи.

Технологія проведення експертизи заявок у нашому Інституті враховує накопичений власний досвід і досвід патентних відомств інших держав і є достатньо консервативною у позитивному розумінні цього слова. Але вона, разом з тим, допускає можливість її оперативної адаптації до змін, якщо вони виникають у нормативно-правовій базі.

У 2003 році національне законодавство у сфері правової охорони інтелектуальної власності достатньо інтенсивно змінювалося. Так, 25 червня 2003 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності». Цим Законом внесено зумовлені необхідністю узгодження нашого законодавства з Угодою TRIPS зміни до Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та до шести спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, у т.ч. до п’яти законів зі сфери промислової власності. Також 1 січня 2004 року набули чинності Цивільний та Господарський кодекси України.

До суттєвих змін у технології експертизи заявок на винаходи привело набрання чинності Цивільним кодексом України [1, 2, 3]. До 01.01.2004 р. ми приймали заявки, відповідно до чинного законодавства, на:
а) патенти на винаходи зі строком чинності 20 років від дати подання заявки, з проведенням кваліфікаційної експертизи заявки, під час якої перевіряється відповідність винаходу умовам патентоздатності — новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності;
б) деклараційні патенти на винаходи зі строком чинності 6 років від дати подання заявки, без проведення кваліфікаційної експертизи і з можливістю впродовж трьох років від дати подання заявки перетворення його за ініціативою власника на 20-річний патент;
в) деклараційні патенти на корисні моделі зі строком чинності 10 років від дати подання заявки, без проведення кваліфікаційної експертизи.

Серед заявок на винаходи в останні роки суттєво переважали заявки на деклараційні патенти. Так, у 2003 році всього за національною процедурою було подано 11271 заявок, із них 9507 — на деклараційні патенти, що складає 84,3 % від усієї кількості заявок.
Всього в Україні станом на 1 січня 2004 року зареєстровано і видано 64795 патентів на винаходи, в тому числі 27424 деклараційних патентів, а це — 42 % від їх загальної кількості.

Набрання чинності Цивільним кодексом України привело до початку виведення в Україні з господарського обігу об’єктів інтелектуальної власності деклараційних патентів на винаходи. Це зумовлено нормою статті 465 Кодексу (ч. 3), у якій сказано: «строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через 20 років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку». Кодекс не залишив у правовому полі місця патентові на винахід, якщо його строк чинності (засвідчуване ним виключне майнове право інтелектуальної власності) є меншим від 20 років.
Характер і динаміка виведення з обігу деклараційних патентів на винаходи визначені у «Інформаційному повідомленні» Державного департаменту інтелектуальної власності [4]. Згідно із ним з 1 січня 2004 року прийом заявок на видачу деклараційних патентів на винаходи припинено, приймаються тільки заявки на 20-річні патенти на винаходи. При цьому діловодство за заявками на деклараційні патенти на винаходи продовжується до повного вичерпання розгляду всіх заявок, які надійшли станом на 31.12.2003 р.

Станом на 01.06.2004 р. у стані розгляду в Інституті були 2535 заявок на деклараційні патенти на винаходи, за якими ще не було прийнято рішення про видачу чи не видачу охоронного документа. Враховуючи, що за останні 12 місяців щомісяця у середньому завершувалося діловодство за 640 заявками на деклараційні патенти, для розгляду усіх наявних заявок потрібно 4,5 місяця. Отже, у жовтні 2004 року, ймовірно, нами буде розглянута остання заявка і буде видано останній деклараційний патент України на винахід.
Повністю з господарського обігу всі деклараційні патенти в Україні будуть виведені до 2009 року (враховуючи, що строк чинності останнього деклараційного патенту, виданого за заявкою, яка надійшла 31.12.2003 р., закінчиться 31.12.2009 року).

У зв’язку з виведенням із господарського обігу деклараційних патентів на винаходи очікуємо змін у ставленні заявників до такого об’єкту промислової власності як корисна модель. В останні роки ця увага посилювалася. Так, якщо у 2000 році ми одержали 376 заявок на корисні моделі, то у 2001 році — 434 заявки, у 2002 році — 622 заявки і у 2003 році — 839 заявок [5]. Щорічний середній ріст кількості заявок на корисну модель за ці роки був достатньо високим — біля 30%. Та разом з тим одержані у 2003 році 839 заявок на корисні моделі проти 12600 заявок на винаходи — це тільки 6,6%.

З припиненням прийому заявок на деклараційні патенти на винаходи стався суттєвий ріст кількості заявок на корисну модель. Так, у січні 2004 року надійшло 144 заявки, у лютому — 254 заявки, у березні 305 заявок і у квітні — 399 заявок. Якщо такі темпи збережуться і надалі, то цілком реально прогнозованою кількістю заявок на корисні моделі на кінець 2004 року є 4000 заявок. Отже, наше передбачення [2, 3] про переорієнтацію заявників- деклараційників на 20-річні патенти на винаходи і патенти на корисні моделі у співвідношенні «фіфті-фіфті», тобто 50% на 50%, в основному справджується. При цьому достатньо буде мінімальних структурних змін у експертних підрозділах: потрібно буде тільки переорієнтувати роботу тих експертів, які проводили експертизу заявок на деклараційні патенти, на експертизу заявок на корисні моделі.
Патент на корисну модель став суттєво привабливішим для заявника внаслідок набрання чинності Цивільним кодексом України і останньою зміною Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Якщо раніше об’єктом корисної моделі було тільки конструктивне виконання пристрою, то тепер об’єкти винаходу і об’єкти корисної моделі є одними і тими самими: продукт і процес (спосіб). Отже, корисна модель набула статусу «малого» винаходу. І цілком природно, що вона перебирає на себе нішу, яку до того займав деклараційний патент на винахід.

Єдиним застереженням є те, що серед визначених законодавством критеріїв патентоздатності корисної моделі відсутня вимога винахідницького рівня (неочевидності), і тому є проблематичним, на нашу думку, встановлення законом можливості перетворення патенту на корисну модель на патент на винахід, як це є сьогодні щодо деклараційного патенту. І у результаті відсутності вимоги винахідницького рівня поки що є сумнівною можливість визнання ВАКом описів до патентів на корисні моделі науковими роботами при захисті дисертацій.

Найбільш привабливим для заявника в деклараційному патенті був стислий строк розгляду заявки — не більше 6 місяців від дати подання заявки. Права на винахід одержувалися швидко, і можна було відразу ці права власникові реалізовувати. При поданні ж заявки на 20-річний патент необхідно було чекати щонайменше 2 — 3 роки на завершення кваліфікаційної експертизи і задовольнятися до одержання патенту вельми ефемерним тимчасовим правовим захистом.

У зв’язку з припиненням прийому заявок на деклараційні патенти заявник, який все ж не хоче оформляти свою заявку як заявку на корисну модель, а тільки як на винахід, очікує від нас суттєвого скорочення строку проведення кваліфікаційної експертизи. Заявники, які подають заявки на одержання патентів на винаходи, зацікавлені у тому, щоб розгляд їхніх заявок, проведення експертизи і видача патентів відбувалися якнайшвидше. Адже права, що випливають з патенту, починають діяти тільки від дати публікації відомостей про його видачу. З цього приводу часто від заявників надходять клопотання з проханнями пришвидшити експертизу.

За два останні роки кваліфікаційна експертиза заявок на винаходи в Інституті зазнала ряду вдосконалень, у результаті чого зменшилася її тривалість. Скорочення строків проведення експертизи досягнуто шляхом вдосконалення технології розгляду заявок, збільшення кількості експертів у експертних відділах і підвищення їхньої кваліфікації, підвищення продуктивності праці експертів за рахунок поглиблення автоматизації і комп’ютеризації процесу експертизи, вдосконалення патентно-інфрмаційної бази Інституту та пошукового апарату до неї, спрощення доступу до інформаційних світових ресурсів через Інтернет тощо.

Сьогодні у процесі кваліфікаційної експертизи в Інституті у загальній черзі знаходиться близько 5000 заявок на винаходи. Пропускна здатність експертних відділів складає у середньому 340 заявок на місяць. Отже, нинішня середня тривалість кваліфікаційної експертизи однієї заявки дорівнює 5000 : 340 = 15 місяців. Звичайно, це за умови, що заявка оформлена належним чином і що заявник оперативно відповідає на запити експерта. Тривалість проведення формальної експертизи заявок на винаходи у нас сьогодні не перевищує 6 місяців. Додавши до зазначеної вище середньої тривалості кваліфікаційної експертизи 6 місяців строку проведення формальної експертизи, одержуємо фактичну середню тривалість строку від дати подання заявки на 20-річний патент і до дати винесення рішення про видачу чи невидачу патенту — 21 місяць (за умови, що клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи було надіслане не пізніше дати закінчення формальної експертизи або разом із поданням самої заявки).

Вказаний строк тривалості розгляду заявки — 21 місяць, зрозуміло, відноситься до тих заявок, які надходять сьогодні. Щодо заявок минулих років ці строки все ще є дещо більшими. Так, на сьогодні ще не завершена кваліфікаційна експертиза за заявками таких років надходження клопотань про проведення експертизи: 1999 р. — 58, 2000 р. — 113, 2001 р. — 318. Тут точкою відліку взято не дату подання заявки, а дату надходження клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи, адже у нас функціонує перевірково-відкладальна система експертизи: заявка після завершення формальної експертизи може у архіві очікувати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи аж до трьох років від дати подання заявки. При цьому початком проведення кваліфікаційної експертизи вважається дата подання клопотання про її проведення зі сплатою відповідного збору.

Шляхом вдосконалення і раціоналізації експертної процедури можна й далі скорочувати строки розгляду заявок на винаходи. Але при цьому потрібно дати відповідь на одне запитання — якими можуть бути найкоротші строки розгляду заявок, при яких виключається можливість порушення визначених законами прав інших заявників, які мають право на пріоритет. Передовсім, висловимо міркування щодо доцільного строку для початку проведення кваліфікаційної експертизи.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», будь-який заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності і ще плюс два місяці у разі пропуску цього строку через непередбачені і незалежні від заявника обставини. При цьому законом заявнику дається також три місяці від дати подання заявки на подання заяви про пріоритет і ще два місяці у разі пропуску цього строку через непередбачені і незалежні від заявника обставини.

Отже, починати перевірку заявки на новизну недоцільно раніше, ніж через 5 місяців від дати подання заявки: потрібно вичекати появу можливої заяви про пріоритет цієї заявки. А оскільки ця заявка може бути відхиленою через відсутність новизни, то й перевірку на винахідницький рівень і промислову придатність починати раніше зазначеного строку теж недоцільно. Отже, в цілому, оптимальний строк початку кваліфікаційної експертизи — 5 місяців від дати подання заявки. Ці перші 5 місяців від дати подання заявки слід відвести для проведення формальної експертизи заявки, а процедуру формальної експертизи треба організувати так, щоб вона могла бути проведеною в строк, не більший ніж 5 місяців.

А тепер висловимо деякі міркування про допустимий найкоротший строк для завершення кваліфікаційної експертизи. Цей строк має визначатися датою, на яку експертам може стати відомо про заявку, аналогічну до поданої заявки, але із більш раннім пріоритетом. Інформація про таку заявку із більш раннім пріоритетом може суттєво вплинути на результати дослідження новизни.

При визначенні новизни винахід вважається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Цей рівень включає у себе також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (в тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна). Заявки є доступними експертам відразу після їх подання (з врахуванням деякого технологічного строку для занесення відомостей до всіх внутрішніх баз даних, скажімо — 1 тиждень). Про міжнародні заявки експертам може стати відомо тільки після їх міжнародної публікації, яка здійснюється, відповідно до статті 21 Договору про патентну кооперацію (РСТ) , негайно по закінченні 18 місяців від дати пріоритету цієї заявки. Згідно із законодавствами більшості країн світу, публікація заявок, які надходять до їх національних патентних відомств, теж відбувається після 18 місяців від дати пріоритету. Тому, щоб запобігти виданню в Україні патенту на винахід у тому випадку, якщо згодом може надійти до патентного відомства інша заявка на аналогічний винахід, але із більш ранньою датою пріоритету, рішення про видачу патенту слід приймати не раніше 18 місяців від дати пріоритету заявки плюс 1-2 тижні на гарантоване доведення матеріалів опублікування заявок до експертів закладу експертизи.

Отже, наше завдання на майбутнє — скоротити тривалість проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи до 12 місяців (враховуючи тривалість формальної експертизи 6 місяців). І коли цього буде досягнуто, то наступне вдосконалення технологічного процесу експертизи матиме тільки одну мету — поліпшення якості експертизи.

У плані поліпшення якості експертизи, а також її тривалості маємо намір повністю перейти на проведення пошуку релевантних патентних документів для визначення новизни винаходу безпосередньо експертами, які здійснюють експертизу. Зараз такий пошук виконує спеціальний підрозділ Інституту — Відділ патентно-пошукових робіт.

Основним джерелом для здійснення пошуку сьогодні є оптичні диски CD-ROM і DVD-ROM Патентно-інформаційної бази (ПІБ) експертизи, які ми одержуємо внаслідок міжнародного співробітництва між Держдепартаментом і зарубіжними патентними відомствами та регіональними і міжнародними патентними організаціями. Сьогодні ці диски надходять до нас від 42 патентних відомств різних держав і 2 регіональних організацій. Загальний обсяг колекції оптичних дисків ПІБ на кінець 2003 року становив 9761 одиницю.

Організувати процес пошуку так, щоб ці диски були доступними всім експертам (кожен диск лише в одному екземплярі!), є вкрай важко. Тому з цими дисками працює тільки один відділ — Відділ патентно-пошукових робіт, у який замовлення на проведення пошуків надходять від галузевих експертних відділів. Якби безпосередній доступ до інформації, яка записана на цих дисках, мали експерти, це дозволило б скоротити строки проведення пошуку, уникнути дублювань при пошуку і зробити пошук більш цілеспрямованим. Можливість доступу експертів до цієї інформації стає цілком реальною. В Інституті на стадії завершення є розробка Бази даних «Винаходи зарубіжних країн» [6], що міститиме всю інформацію, яка записана на вищезгаданих оптичних дисках, і єдину пошукову систему.

Коли ця база даних стане доступною для експертів галузевих відділів через локальну комп’ютерну мережу (орієнтовно — грудень 2004 року), тоді доцільно буде провести структурну реорганізацію Відділу патентно-пошукових робіт: частині працівників Відділу запропонувати перехід у галузеві відділи на експертні посади, а іншим — займатися обслуговуванням бази даних, її актуалізацією (наповненням інформацією, яка буде щомісяця надходити у вигляді нових оптичних дисків), консультувати експертів галузевих відділів з питань пошуку у базі даних тощо.

Фактором, який також має суттєво вплинути на прискорення експертизи і поліпшення її якості, є поступовий перехід на електронний спосіб подання заявок. Апаратно і програмно ми уже готові до цього. Є уже і необхідна законодавча база — Закони України про електронний документообіг і електронний підпис, які введені у дію з 1 січня 2004 року. Єдина затримка — Кабінетом Міністрів України ще не напрацьовані необхідні підзаконні акти і не створена система центрів сертифікації ключів електронних підписів. До речі, актуальні питання електронного подання заявок на об’єкти промислової власності були обговорені 17 червня 2004 року на семінарі, проведеному у нашому Інституті.

Велика робота, яка має безпосереднє відношення до технології експертизи заявок на винаходи і яку ми уже розпочали — це запровадження в Україні з 1 січня 2006 року 8-ої редакції МПК. Складено план заходів щодо запровадження у нас цієї редакції МПК. Він передбачає визначення рівня — базового чи поглибленого, яким ми будемо користуватися для класифікування національних патентних документів, переклад базового рівня 8-ої редакції МПК на українську мову тощо. Створено спільну Робочу групу Держдепартаменту та нашого Інституту для організації робіт з упровадження 8-ої редакції МПК, ця група уже розпочала роботу.

З 18 квітня до 23 квітня 2004 року у нашому Інституті був проведений семінар з питань реформи МПК. Семінаром керував заступник директора Служби систем пошуку технологічної інформації ВОІВ М. Макаров. У листі, адресованому згодом ним нашому Інституту, він відзначив високий професійний рівень експертів Інституту і їх зацікавленість у розвитку МПК.

Якщо говорити про використання МПК, то у нас вона використовується також і для автоматизованого розподілу заявок між галузевими відділами і експертами перед початком проведення кваліфікаційної експертизи. Основою для алгоритму розподілу заявок на певний наступний період (півріччя, рік тощо) між галузевими відділами і експертами є статистична обробка даних щодо надходження від заявників клопотань про проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи упродовж трьох останніх років за класифікаційними індексами МПК (класами, підкласами і групами МПК; при цьому вважається, що у разі наявності у заявці декількох класифікаційних індексів основний з них обов’язково розташовується на першому місці і за ним проводиться розподіл заявки). За результатами цієї статистичної обробки даних виробляється прогноз надходження заявок для кожного класифікаційного індексу на наступний рік. На основі такого прогнозу для кожного із галузевих відділів розробляються таблиці розподілу заявок між відділами і експертами. Ці таблиці й використовує спеціальна комп’ютерна програма розподілу заявок. Зараз завершується вмонтування цієї програми у АС «Винаходи».

Література:
1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 від 12.03.2003р.
2. А.Красовська, Л. Глухівський. Про зміни у правовій охороні винаходів і корисних моделей // Науково-технічна інформація (науково-практичний інформаційний журнал), № 3, 2003. — С. 23 — 27.
3. А.Красовська, Л. Глухівський. Деклараційний патент на винахід: завершення життєвого циклу і підсумки// Інтелектуальна власність, № 3, 2004. — С. 34 — 39.
4.Інформаційне повідомлення про застосування деяких положень спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності в зв’язку з набранням чинності Цивільним кодексом України // Промислова власність. Офіційний бюлетень № 12, Кн. 1. — 2003.
5. Річний звіт Державного департаменту інтелектуальної власності за 2003 рік. Офіційне видання Державного департаменту інтелектуальної власності. — 2004, 83 с.
6. П.Іваненко. Першочергові задачі впровадження інформаційних технологій в Укрпатенті // Інтелектуальна власність, № 6, 2003. — С. 21 — 25.