Об’єкт злочину — це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне злочинне діяння, і чому може завдати або завдає шкоди. Обов’язковими ознаками об’єкта злочину як елемента складу злочину є потерпілий від злочину (фізична особа, якій злочином було завдано фізичну, матеріальну або моральну шкоду) та предмет злочину (речі матеріального світу, на які діє винна особа при вчиненні злочину). Слід зазначити, що на сьогодні у науці кримінального права відсутній тотожний підхід до розуміння об’єкта злочину, що, на наш погляд, дає змогу спостерігати відмінність підходів до визначення об’єкта злочину двох протилежних ідеологій: радянського кримінального права (1920 — 1991 рр.) та кримінального права незалежної України (1991 — 2005 рр.). У свою чергу, відсутність тотожного підходу до визначення поняття «об’єкт злочину», на нашу думку, зумовило виникнення іншої не менш важливої проблеми, яка полягає у тому, що наразі не існує також єдиної точки зору до визначення об’єкта злочину, передбаченого ст. 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав», що забезпечує кримінально-правову охорону авторського права і суміжних прав. Але ж правильне визначення об’єкта даного злочину має важливе значення, оскільки він є обов’язковим елементом складу злочину, передбаченого ст. 176 КК України, а отже, вирішення питань кваліфікації злочинних діянь винних осіб за даною статтею Кримінального закону неможливо без визначення об’єкта злочину. Крім того, це сприяє з’ясуванню соціальної суті даного злочину, зокрема, характеру і ступеня його суспільної небезпеки...

Повний текст статті на сторінці сайту