• Сьогодні День винахідника і раціоналізатора

2005-09-17

Микола Паладій

Согодні в Україні настав час заробляти на інтелекті

В Україні стало доброю традицією у третю суботу вересня відзначати День винахідника і раціоналізатора. Цього року, 17 вересня, наша країна вже в одинадцятий раз за часів незалежності вітатиме новаторів науково-технічної сфери — науковців, інженерів, людей творчої вдачі — усіх тих, хто своїм інтелектом і натхненням вносить значний вклад у створення нового обладнання, новітніх технологій, вдосконалення існуючої техніки, забезпечує розвиток національної економіки.
Про шляхи розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності — в інтерв’ю голови Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України Миколи Паладія.

— Миколо Васильовичу, ось уже п’ять років, як Державний департамент інтелектуальної власності став правонаступником колишнього Державного патентного відомства України. Які позитивні зрушення в системі правової охорони інтелектуальної власності відбулися за цей час?

— Утворення Державного департаменту інтелектуальної власності у 2000 році започаткувало суттєві зміни політики нашої держави у сфері інтелектуальної власності. Адже рівень економічного розвитку суспільства потребував не тільки здійснення функцій, традиційних для патентного відомства та агентства з авторських і суміжних прав, а й створення у стислі терміни нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним нормам; розробки ефективних механізмів реалізації правових норм; забезпечення координації діяльності відповідних підрозділів правоохоронних, контролюючих та інших органів державної влади щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності; запровадження якісно нової розгалуженої системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності, а також активного сприяння комерційному використанню результатів інтелектуальної праці.

Найважливішим завданням є гармонізація нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності з міжнародними нормами та стандартами, зокрема правовими засадами, що діють у Світовій організації торгівлі та Європейському Співтоваристві. За останні чотири з половиною роки Держдепартаментом було розроблено 19 законопроектів, прийнятих Верховною Радою України. Також набули чинності понад 60 підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері. На сьогодні національне законодавство з питань інтелектуальної власності приведено у відповідність до норм та стандартів СОТ, що визнано міжнародними експертами. Держдепартамент продовжує активну діяльність, спрямовану на приведення національної нормативно-правової бази у відповідність до вимог законодавства ЄС.

Важливим показником функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності є забезпечення реалізації ефективних механізмів набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності. За статистичними даними, кількість виданих охоронних документів, що засвідчують право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, літературні та художні твори, інші об’єкти, збільшилася, порівняно із 2000 роком, у декілька разів. Так, станом на 01.09.2005 року (з 1992 року) всього зареєстровано 150253 охоронних документів на об’єкти промислової власності. Серед них: 77345 патентів на винаходи з урахуванням перереєстрованих авторських свідоцтв та 20-річних після коротких; 8991 патент на корисні моделі; 10698 патентів на промислові зразки; 53216 свідоцтв на знаки для товарів і послуг з урахуванням розділених реєстрацій; 3 свідоцтва на топографії інтегральних мікросхем. Одночасно майже вдвічі скоротилися терміни розгляду заявок на винаходи, промислові зразки та торговельні марки. Це стало можливим завдяки впровадженню нових принципів організації праці експертів та сучасних комп’ютерних технологій, постійного вдосконалення інформаційного забезпечення процедури набуття прав інтелектуальної власності.

— Останні роки Україна, на жаль, фігурує в списку «лідерів» інтелектуального піратства. За даними, що містилися в доповіді Міжнародної федерації виробників фонограм і були оприлюднені в червні поточного року, ми — на четвертому місці (після Парагваю, Китаю та Індонезії) за кількістю піратської продукції на аудіоринку країни — 68 відсотків. Проте нещодавно, схоже, крига почала скресати...

— Розпочата у 2000 році цілеспрямована боротьба з «піратством», іншими порушеннями прав інтелектуальної власності набула всіх ознак пріоритетної державної політики. Вперше на теренах СНД наприкінці 2002 року було утворено у структурі урядового органу, яким є Держдепартамент, підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності, основним завданням якого є запровадження постійного державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, зокрема в галузі виробництва та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування. Державні інспектори, що діють в усіх регіонах України, активно співпрацюють з підрозділами правоохоронних та контролюючих органів (зокрема, МВС, СБУ, ДПА, Держмитслужби, Держпідприємництва). У травні 2003 року утворено Координаційну раду по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та затверджено спільну Програму скоординованих дій правоохоронних та контролюючих органів по боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності. Ця робота постійно проводиться в усіх регіонах України.

Визначним досягненням було прийняття у цьому році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування операцій, пов’язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва)». Закон передбачає, зокрема, посилення кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізацію та переміщення дисків, обладнання та сировини для їх виробництва, що дасть змогу підвищити ефективність боротьби з «піратством» в Україні і прискорить процес вступу України до СОТ. У рамках розробки цього законопроекту Держдепартамент активно співпрацював з представниками Міжнародної федерації фонографічної промисловості (ІFРІ), національними виробниками, представниками міністерств та відомств, членами профільного парламентського комітету та іншими народними депутатами України.

До речі, напередодні Дня незалежності я зустрічався з представником Посольства США в Україні, яка виконує обов’язки начальника економічного відділу, пані Ніколь Вебер. Вона подякувала Держдепартаменту за активну співпрацю, систематичне інформування про заходи, які організовано для подолання проблем з «піратством», а також про проведення та результати рейдів, інших перевірок підприємств, що займаються виробництвом та розповсюдженням товарів, котрі перебувають в особливому полі зору органів контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності. Пані Вебер повідомила, що США розпочали позачерговий перегляд ситуації із правової охорони інтелектуальної власності в Україні у рамках процесу «Sресіаl 301«. (Нагадаю, що через недостатню правову охорону інтелектуальної власності Сполучені Штати в 2001 році позбавили Україну статусу країни, якій надаються переваги в торговельних відносинах із США. Україна була занесена до «Списку 301», а у 2002 році накладено санкції в розмірі 75 млн. доларів на український імпорт до США). А зовсім недавно, 31 серпня, рішенням уряду США скасовано торговельні санкції проти України. І закон, про який я згадував раніше, був ключовим фактором у прийнятті цього рішення.

Найближчим завданням Держдепартаменту є розробка нових та вдосконалення чинних підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію норм вище зазначеного закону.

Для здійснення дієвого контролю за виробництвом та розповсюдженням примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних на законодавчому рівні запроваджено їх маркування голографічними контрольними марками. Видачу марок та ведення Єдиного реєстру їх одержувачів постійно здійснює утворене у 2003 році нове підприємство — ДП «Інтелзахист», підпорядковане Держдепартаменту.

З метою запобігання поширенню використання неліцензійного програмного забезпечення, оптимізації використання комп’ютерних програм в державних органах влади та планомірному проведенню їх легалізації Держдепартаментом було розроблено відповідні організаційно-правові механізми, визначені в постановах Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади» та «Про затвердження Порядку легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади». На виконання цих постанов торік, навесні, було проведено інвентаризацію комп’ютерних програм в органах виконавчої влади. Ця робота продовжується.

Крім того, для запровадження ефективних механізмів реалізації законодавчих норм щодо захисту прав інтелектуальної власності в судовому порядку за пропозицією Держдепартаменту у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах із 2003 року почали діяти спеціалізовані судові палати з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Загалом впровадження зазначених вище заходів сприяло суттєвому зниженню рівня виробництва та розповсюдження в Україні нелегальної продукції, формуванню сучасного ринку інтелектуальної власності. Ця позитивна тенденція відмічена такими впливовими організаціями, як Міжнародна федерація фонографічної промисловості, корпорація «Майкрософт», а також Посольством США в Україні та представництвом Європейської Комісії в Україні.

— Як вдосконалилася система підготовки фахівців, чия діяльність пов’язана з охороною прав інтелектуальної власності?

— Утворення Держдепартаменту в складі Міністерства освіти і науки сприяло розвитку такого важливого напрямку його діяльності, яким є підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності. За останні роки відбулися важливі позитивні зрушення. Зокрема, відкрито нову спеціальність «Інтелектуальна власність» для підготовки фахівців рівнів «спеціаліст» і «магістр». Шістнадцять вищих навчальних закладів отримали відповідні ліцензії із сумарним ліцензійним обсягом прийому близько 1000 чоловік на рік на підготовку та перепідготовку спеціалістів. Уже підготовлено понад 600 спеціалістів, близько 200 патентних повірених. Нещодавно створено навчально-науково-виробничий комплекс «Академія інтелектуальної власності», який сприятиме підготовці фахівців з питань, пов’язаних із впровадженням інноваційних розробок на світовий ринок.

Важливо, що сформована система підготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності є спеціалізованою. Вона передбачає окремі навчальні курси для суддів, представників МВС, Держмитслужби, СБУ, ДПА, інших фахівців, діяльність яких пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності. Нині постало досить складне питання щодо підготовки менеджерів, маркетологів, керівників проектів, які безпосередньо мають забезпечити комерційне використання інтелектуальних досягнень.

— Напевно, ви погодитеся з тим, що сьогодні однією з найголовніших проблем, яка потребує постійної уваги і підтримки з боку держави, є ефективне використання інтелектуального надбання нації?

— Це, дійсно, так. В Україні настав час заробляти на інтелекті, знаннях, наукових досягненнях так, як це робиться в усіх економічно розвинених державах. Статистичні дані винахідницької активності свідчать про високий інтелектуальний потенціал українських новаторів. Тільки за останні чотири роки дванадцять вітчизняних винахідників були нагороджені медалями Всесвітньої організації інтелектуальної власності в різних номінаціях. Щорічні українські конкурси «Винахід року» показали, що в нашій державі є винаходи, зокрема, в галузі медицини, агропромисловості, електроніки та комунікацій, які можуть бути основою найсучасніших технологій і приносити державі значні прибутки.

Головна проблема, на наш погляд, полягає у відсутності довгострокової стратегії наукового та інноваційного розвитку держави, яка водночас має стати головним індикатором ефективності витрат на науку і концептуально визначити національні інноваційно-інтелектуальні напрями розвитку на перспективу.

На засіданні колегії Міністерства освіти і науки України, що відбулося на початку червня, розглядали проект «Концепції нової державної політики підтримки винахідницької діяльності для виробництва конкурентоспроможної продукції», який буде опрацьовано і запропоновано для затвердження Кабінетом Міністрів України. Концепція містить низку довгострокових програм, що охоплюють взаємопов’язані напрями діяльності для реалізації основних цілей і завдань Концепції.

На зібранні було висвітлено також питання, пов’язані з утворенням у нашій державі «Фундації українських винаходів». Колегія прийняла рішення стосовно розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України про забезпечення діяльності Фундації, яка має стати однією з базових установ, що здійснюватимуть реалізацію пріоритетного курсу, спрямованого на поєднання освіти, науки і виробництва. Я переконаний, що сьогодні без участі держави винахідництво приречене на існування заради існування, адже майбутнього не побудувати без втілення результатів винахідницької праці.

Винахідник повинен винаходити. Це є його головним завданням. А впровадженням винаходу повинен займатися менеджер. На жаль, саме ця ланка в державі поки що відсутня. Впевнений, ситуація скоро зміниться. І саме українські винахідники принесуть своїй країні світову славу.

джерело: «Світ», №35-36, 2005

корисний матеріал? Натисніть: