Які наслідки (штрафні санкції, кримінальна відповідальність) можуть виникнути в підприємства (або посадових осіб підприємства) за використання неліцензійного програмного забезпечення? Як залежно від типу й класу програмного забезпечення визначається ступінь відповідальності?

Чинне законодавство не проводить поділ відповідальності залежно від типу й класу програмного забезпечення.

У відповідності зі ст. 51 Закону України «Про авторське право й суміжні права», захист особистих немайнових і майнових прав й (або) суміжних прав здійснюється в порядку, установленому адміністративним, цивільним і карним законодавством.

Згідно ст. 432 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого права інтелектуальної власності у відповідності зі ст. 16 Цивільного кодексу.

Суд у випадках й у порядку, установленому законом, може прийняти рішення, зокрема про:
1) застосуванні негайних заходів по запобіганню порушення права інтелектуальної власності й збереженню відповідних доказів;
2) зупинці пропуску через митний кордон України товарів, імпорт або експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилученні із цивільного звороту товарів, виготовлених або уведених у цивільний зворот з порушенням інтелектуальної власності;
4) вилученні із цивільного звороту матеріалів і знарядь, що використалися переважно для виготовлення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності;
5) застосуванні разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням провини особи й інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікуванні в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності й змісті судового рішення щодо такого порушення.

Крім того, у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право й суміжні права» передбачено, що суд має право прийняти рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які можуть бути відшкодовані особі, права якого порушені, а також для відшкодування морального (немайнового) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової й моральної шкоди, заподіяного особі, що має авторське право й (або) суміжні права, а також з можливого доходу, що могло б одержати цю особу. У розмірі збитків, заподіяних особі, право якого порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, що повинна бути визначена замість відшкодування збитків або стягнення доходу, суд зобов’язаний у встановлені п. «г» цієї частини межах визначити розмір компенсації, з огляду на обсяг порушення й (або) наміру відповідача.

Суд може ухвалити рішення щодо накладенні штрафу в розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафу передається у встановленому порядку в Державний бюджет України.

Суд може прийняти рішення про вилучення або конфіскацію зразків добутків (у т.ч. комп’ютерні програми й баз даних).

Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності встановлена ст. 512 КоАП. У відповідності з вищевказаною статтею КоАП адміністративним правопорушенням є незаконне використання об’єкта інтелектуальної власності (у т.ч. і комп’ютерної програми), присвоєння авторства на такий об’єкт або інші навмисні порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Здійснення правопорушення, передбаченого ст. 512 КоАП, спричиняє накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно зробленої продукції, устаткування й матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Кримінальна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав установлена ст. 176 КК України. З об’єктивної сторони, злочин передбачає суспільно небезпечні дії, їхнього наслідку у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі, а також причинний зв’язок між відповідними діями і їхніми наслідками. Формами прояву злочину, у тому числі, є: 1) незаконне відтворення, поширення комп’ютерних програм і баз даних; 2) інше навмисне порушення авторського права й суміжних прав, якщо це заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі (ч. 1 ст. 176 КК України).

Кваліфікованими видами (передбаченими в ч. 2 ст. 176 КК України) розглянутого злочину, є:
1) здійснення дій повторно;
2) по попередній змові групою осіб;
3) заподіяння шкоди в особливо великому розмірі.

Особливо кваліфікованим видом злочину (передбаченим у ч. 3 ст. 176 КК України) є здійснення його посадовою особою з використанням службового становища відносно підпорядкованої особи.

У примітці до ст. 176 КК України сказано, що матеріальна шкода вважається заподіяним у великому розмірі, якщо його розмір у двісті й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а заподіяний в особливо великому розмірі — якщо його розмір у тисячу й більше раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

По частині 1 ст. 176 КК України відповідальність наступає у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той же строк, з конфіскацією всіх екземплярів добутків, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограм, відеограм, програм віщання й знарядь, і матеріалів, які спеціально використаються для їхнього виготовлення.

По частині 2 ст. 176 КК України відповідальність наступає у вигляді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі від двох до п’яти років, з конфіскацією всіх екземплярів добутків, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограм, відеограм, програм віщання й знарядь, і матеріалів, які спеціально використаються для їхнього виготовлення.

По частині 3 ст. 176 КК України відповідальність наступає у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.