У всьому світі сьогодні ведуться гарячкові пошуки альтернативних джерел енергії. Цією темою настільки стурбовані уряди провідних країн, що перспектива загальної енергетичної кризи навіть потіснила надзвичайно гостре питання глобального потепління. Ціни на нафту, а тепер і на газ примушують усерйоз замислитися, що ж робити далі. Схоже, як співається у відомій пісеньці, це навіть добре, що зараз нам погано, — жадібні нафтові магнати рубають гілку, на якій сидять.

Те, що на міні-Давосі в Києві і прем’єр-міністр, і Президент України стільки уваги приділили питанню позбавлення односторонньої залежності країни від джерел нафти й газу, на цьому тлі цілком природне. Аналітики прогнозують: нафтовидобувні країни ще сильніше схоплять за горло країни, які споживають енергію.

У такій самій кризовій ситуації в середині 70-х років відповіддю розвинених країн на перше різке подорожчання нафти стала політика енергозбереження. Тоді з’явилися утеплені будинки, двигуни стали економічніші, машини — компактніші. Якою буде відповідь передових країн на новий виклик?

У квітні на конференції в Баварії професор Карл Хайнц Тетцлафф виклав концепцію енергетичних перспектив людства. Він вважає, що найближчим часом ситуація у світі кардинально зміниться — нові джерела енергії змінять технології, змінять зовнішній вигляд транспорту, послужать імпульсом для розвитку відсталих країн і навіть кардинально розв’яжуть проблеми глобального потепління.

Професор Тетцлафф запевняє: у найближчому майбутньому локальні, розміщені повсюди електростанції звільнять землю як від потворних ліній електропередач, так і від сучасних потужних електростанцій. Кардинальне вирішення проблем енергетичної кризи дозволить більшості країн позбутися тяжкої економічної й політичної залежності від країн — експортерів нафти та газу. Водночас це відверне безліч конфліктів, зокрема й воєнних. Джерелом цих революційних змін має стати так звана «зелена енергетика».

Копію гучної доповіді професора Тетцлаффа редакції «ДТ» надав академік Дмитро Мельничук. «Недавно я повернувся з відрядження до ФРН, — розповів Дмитро Олексійович, — і не можу не поділитися з нашою громадськістю інформацією про побачену новітню технологію отримання водню з біомаси (органічної речовини рослинного, тваринного чи мікробного походження), а також його використання як джерела електричної та теплової енергії в різних галузях виробництва, на транспорті, у побуті. Ініціатори й розробники цієї технології (США, низка країн ЄС) вважають, що водневі технології в недалекій перспективі стануть найефективнішими як з економічної, так і з екологічної точок зору. За підрахунками вчених, така країна, як ФРН, зможе самостійно повністю забезпечити свої потреби в енергії, використовуючи біомасу. При цьому біомаса вирощуватиметься лише на половині власних сільськогосподарських угідь. Другої половини вистачить, аби забезпечити своє населення продовольством. Щоправда, в цієї ідеї є й опоненти, але це, як правило, представники нинішнього нафтогазового бізнесу, котрі вбачають у зазначеній технології своїх основних конкурентів».

Про те, що нова енергетика стукає до нас у двері, свідчать і факти, наведені Д.Мельничуком: «Воднева енергетика дедалі впевненіше заявляє про себе. Тому не випадково аграрна й біологічна наука у західних країнах орієнтовані на селекцію найпродуктивніших, із погляду щорічного приросту біомаси, рослин. Серед них і різноманітні види швидкоростучих чагарників та дерев.

Малі фермери Німеччини нині активно продають свою землю більшим землевласникам — ціна одного гектара землі в Баварії, приміром, становить у середньому 30 тисяч євро. А на виручені гроші німецькі фермери беруть під оренду в нас або в Росії величезні земельні ділянки. Наразі це робиться в основному для посівів рапсу й отримання «біодизеля», але в перспективі одержана біомаса стане передусім джерелом продукції водню та дешевої електроенергії!”...

Повний текст статті на сторінці сайту