Для відповіді на це запитання звернемось до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (Закон). Ним визначено, що винахід — це результат інтелектуальної діяльності в будь-якій сфері технології (ст. 1).

Великий енциклопедичний словник дає таке тлумачення слову «технологія»:

«Технология — совокупность методов обработки, изготовления, изменения состояния, свойств, формы сырья, материала или полуфабриката, осуществляемых в процессе производства продукции. …Технологией называются также сами операции добычи, обработки, транспортировки, хранения, контроля, являющиеся частью общего производственного процесса» (Большой энциклопедический словарь. Под редакцией А.М. Прохорова. — М.: Большая Российская энциклопедия. Санкт-Петербург: Норинт. — 1999. — С. 1200).

Статтею 6 Закону визначено, що об’єктом винаходу, якому надається правова охорона, може бути продукт, процес, а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Цивільний кодекс України (ст. 459) також визначає, що об’єктом винаходу може бути продукт або процес у будь-якій сфері технології.

Законом визначено також перелік об’єктів технології, на які не поширюється правова охорона — це: сорти рослин і породи тварин; біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання.

Крім того, Законом покладено обов’язок встановлення правил складання та правил розгляду заявки на винахід на Установу — Міністерство освіти і науки України, оскільки для складання заявки на винахід необхідна більш докладна інформація.
Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 р. за № 173/5364 (Правила), деталізують положення Закону і визначають вимоги до документів заявки. Вимоги Правил є обов’язковими для заявників.
Правила (п. 2.3.2.) визначають, що процес, як об’єкт технології, — це дія або сукупність дій, виконаних щодо продуктів та інших матеріальних об’єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об’єктом технології. Тобто процес, як об’єкт винаходу, характеризується сукупністю ознак, що вказують на наявність дій з матеріальними об’єктами, які призводять до зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу та забезпечують досягнення технічного результату. При цьому Правила визначають, що продукт як об’єкт технології — це матеріальний об’єкт, що є результатом інтелектуальної діяльності людини. Продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина. Тому, приміром, продукт вулканічної діяльності не є винаходом, на який можна отримати патент. У розділі 6 Правил, який стосується підготовки опису винаходу, детально розглядаються такі поняття, як суть винаходу, технічний результат, технічна задача, що теж може допомогти пересічному заявнику краще зрозуміти, які об’єкти можуть бути винаходами.
У п. 2.5. Правил також наводиться довгий перелік об’єктів, які не визнаються винаходами — це власне:
— відкриття, наукові теорії та математичні методи;
— методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комерційної діяльності (планування, фінансування, постачання, обліку, кредитування, прогнозування, нормування тощо);
— правила виконання фізичних вправ, проведення ігор, конкурсів, аукціонів; — проекти та схеми планування споруд, будинків, територій;
— умовні позначення (дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо), розклади, інструкції;
— комп’ютерні програми;
— форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиці, діаграми, графіка, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, книг, аудіо- та відеодисків).
Варто звернути увагу на слово «власне» у першому абзаці цього пункту. Тобто виключається можливість віднесення цих об’єктів до винаходів лише у разі, якщо заявляються власне (російською мовою «как таковые») ці об’єкти.
А якщо, приміром, для здійснення того ж планування чи виконання фізичних вправ заявляється якийсь пристрій, за допомогою якого це планування чи фізичні вправи здійснюються, то такий об’єкт може бути визнаний винаходом. Слід сказати, що європейське патентне законодавство, на яке рівняються інші країни, в тому числі й Україна, теж дотримується таких вимог щодо визнання об’єктів винаходів (Європейська патентна конвенція). Закон України «Про Національну програму інформатизації» визначає інформаційну технологію як цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Якщо проаналізувати це визначення інформаційної технології та врахувати згадані вище вимоги, встановлені законодавством щодо набуття прав на винаходи, то й в цій сфері можуть бути винаходи: приміром, новий процес (спосіб) передання інформації за допомогою якогось електронного пристрою, процес перетворення інформації за допомогою якогось нового пристрою тощо. Питання визнання заявленого об’єкта патентоспроможним винаходом Законом покладено на заклад експертизи, який є єдиним державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок на винаходи. Таким закладом є Український інститут промислової власності (Укрпатент).

Тому лише експертиза, проведена Укрпатентом, може визначити чи є винахід патентоспроможним, тобто чи можна на нього отримати патент.