Сьогодні можна говорити про те, що більшість компаній, що прямо зв’язані з використанням об’єктів авторського права — кінокомпанії, звукозаписні фірми, книжкові видавництва й ін.,- у більшій своїй частині усвідомили важливість укладання грамотних договорів про використання об’єктів авторського права.

Вони вже зрозуміли, що авторські договори — це не доповнення до їхнього бізнесу: це і є їхній бізнес. Для них відсутність професійно складених договорів — гарантія збитків і серйозних неприємностей.

У свою чергу краще свої права стали усвідомлювати й автори. Причому якщо з фінансової точки зору присуджувані компенсації як і раніше, на жаль, дуже скромні, то авторам, принаймні, стала очевидною та обставина, що невдало складений авторський договір (чи узагалі відсутність такого) відкриває перед автором широкі можливості по тиску на користувача, що по тим чи іншим причинам перестав влаштовувати автора.

Думаю, дуже багато хто впізнають у прикладі, що я зараз приведу, себе чи своїх знайомих. Познайомилися автор і користувач. Дуже один одному сподобалися. Стали дружити родинами. Водити один одного по ресторанах. Їздити друг до друга в гості. Автор запропонував користувачу проект, зв’язаний з новим, найважливішим у житті автора твором, що автор тільки що написав. Користувач відразу ж визнав, що твір геніальний. Дружба стала ще міцніше. Потім був підписаний договір, що автор вирішив не читати і не показувати юристам, щоб не скривдити такого розуміючого друга.

Потім раптом з’ясувалося, що в користувача є ще друзі. Причому такі гарні друзі, що дружба автора користувачу вже була не так і потрібна. У результаті користувач був змушений прийняти для себе дуже складне рішення відсторонити автора від подальшої участі в проекті і запросити своїх нових друзів для глибокої переробки створеного автором твору. Автор часто дзвонив користувачу, але того чомусь увесь час не було на місці. У результаті якийсь старий знайомий розповів автору, що ж зробив з його твором користувач.
Автор вирішив вступити на стежку війни. Він писав листи, давав інтерв’ю, поливав користувача чим тільки міг у розмовах з ким тільки можна. А користувач спокійно продовжував знущатися з твору. От уже замаячіла дата прем’єри. Листи автора про розірвання договору користувачем, природно, ігнорувалися.

У результаті автор зібрав усю свою мужність і бюджет, знайшов юриста і поділився з ним ситуацією. Юрист вивчив договір і внутрішньо прийшов до думки, що такий договір міг підписати тільки безумець. Але отут юристу спала на думку блискуча схема. Реалізувати її, звичайно, дуже складно, практично неможливо. Але спробувати можна. Нічого іншого вже не лишається.

І починаються багатомісячні суди, клопотання, заяви, листи. Автор розуміє, що процес затягує. І користувач це розуміє. Сторони б’ються не на життя, а на смерть. Суддя вже шкодує, що народився на світ, тому що розібратися в ситуації вже не може.

У результаті після декількох років судів набирає сили рішення, з якого випливає, що твір не може використовувати ні автор, ні користувач. Цим рішенням не задоволений ніхто. Користувач утратив гроші і час. Автор утратив час і свій твір.

Упізнали?

Але подумали: «Жах, які ж проблеми підстерігають кіностудії, звукозаписні компанії і книжкові видавництва. Слава богу, ми займаємося справжньою справою, а не якимись божевільними авторами!»

А от тепер я налякаю вас по-справжньому.

Авторське право — настільки могутній механізм, настільки могутній генератор потенційних неприємностей, що задумуватися повинний кожний. Саме кожний, оскільки цей генератор неприємностей убудований в усе, що безпосередньо чи побічно зв’язано з авторським правом і інтелектуальною власністю. І скажу по секрету — нас оточує не так вже багато речей, у яких не було б такої авторсько-правової міни уповільненої дії.

Це прямо зв’язано з переліком виключних прав, що належать автору у відношенні його твору. Це і право на відтворення, і право на поширення, і право на переробку, і створення, і використання похідних творів.

Автор вправі вимагати компенсації з будь-якої особи, що порушує кожне з цих прав. Якщо Ви використовуєте похідний твір, що був заснований на творі автора, без дозволу автора вихідного твору (при цьому не Ви здійснювали переробку і Ви уклали договір з автором переробки), Ви все рівно порушуєте права автора вихідного твору. Автор вправі вибирати, до кого пред’являти позов.

Наочний приклад — рішення суду, що вступило в силу, по позові Марка Мінкова до телекомпанії «ТВЦ», що показала кліп, що був знятий без дозволу автора музики. По зрозумілих причинах позивача в суді представляв Ваш покірний слуга.

У результаті суд, по-перше, погодився з моїми доводами про те, що приналежне автору право на переробку містить у собі право автора визначати, як буде використовуватися похідний твір, створений в результаті переробки. По-друге, суд визнав, що твори, створені в результаті незаконної переробки, не входять у репертуар РАО, а тому наявність у користувача договору з РАО не може бути виправданням бездоговірного використання таких творів. По-третє, судом було підтверджено, що при бездоговірному використанні твору, що є незаконним саме по собі, користувач не перестає нести відповідальность за використання твору без вказівки імені автора.

Точно так само можна подавати в суд не на книжкове видавництво в Урюпінську, а на велику і багату книгарню в Москві. На якій підставі? Так на тому, що магазин здійснює незаконне поширення творів автора. У магазина є договір з видавництвом? Дуже добре. Це проблема видавництва і магазина, але точно не проблема автора. Якщо права автора одночасно порушені декількома особами, то автор має право вибирати, до кого й у якому порядку висувати свої претензії.

У Вас комп’ютерний магазин? Ви продаєте ці чудові 19-дюймові монітори? І звичайно у Вас є російський переклад інструкції? А інструкцію цю хто написав? Виробник? Ні?! А, Вам її передав разом із самим монітором постачальник? А в нього є авторський договір з перекладачем? Теж немає? А якщо завтра на Ваш стіл ляже позовна заява з вимогою виплатити як компенсацію весь доход, що був отриманий у зв’язку з використанням твору? Адже ніхто б не купив у Вас цей монітор без інструкції, а?

Ви вирішили не зв’язуватися з перекладачем, оскільки самі непогано знаєте мову і самі переклали інструкцію? Теж чудово. А що скажете на позов від виробника за незаконний переклад?

Ви відкрили модний ресторан і вирішили повісити на стіну чиюсь картину? Забули, що публічний показ — це не те ж саме, що поширення, яке допускається у відношенні екземплярів твору, правомірно введених у цивільний оборот? Думаєте, це абсурд? Думаєте, що Ви купили цю чортову картину і тепер можете робити з нею абсолютно усе, що завгодно? Готові пожертвувати місяцями і сумами з декількома нулями на розгляди, де художник буде стверджувати, що до Вас у ресторан ходили тільки заради того, щоб помилуватися на його божественну картину?

Більше не буду лякати. Дам пораду.

Питання, зв’язані з авторським правом найчастіше дійсно виникають «на рівному місці», там, де їх ніхто не очікує. Ніхто, крім фахівців в області авторського права. Підписуєте звичайний договір закупівлі-продажу? Сім разів відміряйте перед тим, як відрізати. Включаєте пункт про неустойки за неналежне постачання? А чи буде постачання визнане неналежним у випадку пред’явлення до Вас позову авторами, якщо в договорі постачання ні слова не сказано про «очищення» авторських прав? Навряд чи.

Ви займаєтеся серйозним бізнесом. Навіщо витрачати дорогоцінний час на теоретичні диспути про те, наскільки серйозним було Ваше порушення авторських прав і чи належні Ви взагалі нести відповідальність за свої дії? Набагато простіше мінімізувати ризики, зв’язані з порушенням або авторськими правами, шляхом включення в усі договори, що Ви укладаєте, елементів авторського договору.

Підписуєте договір закупівлі-продажу? Включіть в нього пункт про передачу Вам авторських прав на все, на що вони можуть поширюватися. Візьміть із продавця гарантію того, що в нього є право передавати Вам такі права.

Підписуєте трудовий договір? Ну і що, що є стаття Закону РФ «Про авторське право і суміжні права» про службові твори? Ну що Вам варто включити в договір положення про те, кому будуть належати виключні права на усе, що буде створено працівником у рамках службових обов’язків, і прописати, чи буде працівник за це одержувати додаткову винагороду?

Запевняю Вас, консультація професійного юриста в області авторського права обійдеться Вам набагато дешевше судорожних спроб урезонити авторів, що «зарвалися».

Удачі Вам у Ваших справах. Головне — не забувайте про авторське право!