— Є думка, що існування освіти та науки під одним міністерським дахом — не на користь останньої...

- Тут питання не в одному даху, а у ставленні держави до цієї проблеми. Говорити про те, що міністерство «обділяє» науку, смішно. Бюджет затверджується парламентом не однією загальною цифрою на освіту й науку, а по окремих статтях: на середню школу, вищу, на наукові дослідження. Тож навіть якщо виділити науку в окреме міністерство чи комітет, грошей більше не стане. Тому сьогодні необхідно шукати механізми підтримки фундаментальних і прикладних досліджень.

Для вищої школи такий механізм ми знайшли: внесли зміни в законодавство, якими всі витрати підприємств на освіту (наприклад, фінансування навчання майбутніх працівників) можна включати у валові витрати. Раніш оплачувати навчання можна було лише з прибутку, до того ж на цю суму нараховували 25-відсотковий податок. Природно, це було не вигідно. Нова ж поправка дозволить зробити вкладення в освіту вигідними і, за нашими підрахунками, залучить близько 3 млрд. грн. додаткового фінансового ресурсу.

Аналогічні зміни необхідні і для залучення коштів підприємств на наукові дослідження, комерціалізацію наукових розробок — із тисячі реєстрованих у нас патентів лише шість доходять до виробництва. У Фінляндії реалізація патентів становить 30%, а доходи і роялті від ліцензій на патенти у нас у перерахунку на одного громадянина становлять 0,9 долара на рік, у Росії — 10 доларів, а в США — більш як 150!

Необхідно серйозно зайнятися інноваційною політикою, реорганізацією державного інноваційного фонду, створити умови для нормальної роботи технопарків — сьогодні працюють лише одиниці. У найближчих планах — створення українського фонду винаходів, який стане своєрідним посередником між бізнесом і наукою: оцінивши науковий винахід, експерти фонду зможуть допомогти в пошуку зацікавленого підприємства або сприяти в отриманні кредиту для самостійного впровадження розробки. Можуть бути й інші варіанти підтримки: використання потужностей технополісів, технопарків або венчурних фондів (працюють на ризиковому капіталі).

Вже є деякі напрацювання за програмою «Старт» для малого бізнесу, що лише зводиться на ноги і шукають технологію, під яку можна взяти кредит і запустити виробництво. Маємо певний досвід співробітництва великих підприємств із технопарками…

Повний текст статті на сторінці сайту