Свобода договору — це одна з основ цивільного законодавства. Договір є прямим вираженням волі сторін, його що уклали, і, за загальним правилом, регулює всі істотні умови, оскільки закон не в змозі передбачити кожен нюанс конкретних правовідносин. Саме цим пояснюється роль договору як інструменту для досягнення особами поставленої мети. З іншого боку, неуважно складений договір може зіграти зі сторонами поганий жарт — наприклад, при виникненні між ними розбіжностей по суті прав і обов’язків, виписаних у договорі. Саме тому сторони при укладанні договору повинні розуміти, якими правами вони будуть наділятися і які обов’язки на себе покладають. Як приклад хотілося б привести суперечку, що стосуються авторства на похідний твір, примітний ще і тим, що він є своєрідним прецедентом, оскільки судова практика по даному питанню досить убога...

Повний текст статті на сторінці сайту