Цьогоріч зазнала суттєвих змін нормативно-правова база щодо регулювання відносин інтелектуальної власності, найбільш ґрунтовні з яких містяться у чинних Цивільному (книга четверта «Право інтелектуальної власності», глави 75, 76 книги п’ятої «Зобов’язальне право») та Господарському кодексах України, що набрали чинності 1 січня 2004 р. З метою подальшого вдосконалення зазначених відносин Держдепартамент інтелектуальної власності розробив проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» тощо. Законодавча активність свідчить про те, що забезпечення ефективного захисту права інтелектуальної власності набуло в Україні всіх ознак державної політики. Про цей факт з приємністю наголошували і на науково-практичній конференції, яка відбулася 17 вересня ц.р. у приміщенні конференц-залу УкрІНТЕІ (м. Київ) напередодні ювілейного (10 років) Дня винахідника та раціоналізатора України, що відзначається щорічно у третю суботу вересня. До свята надійшли вітання від прем’єр-міністра України Віктора Януковича, голови ВР України Володимира Литвина, міністра освіти і науки України Василя Кременя, голови державного департаменту інтелектуальної власності Миколи Паладія та генерального директора Всесвітньої організації інтелектуальної власності Каміла Ідріса. Крім того, до ювілейного Дня винахідника і раціоналізатора Національна академія наук України (НАН України) відзначила активних учасників системи інтелектуальної власності своїми нагородами. Так, директору Укрпатенту Аллі Красовській вручено почесну відзнаку «За творчі здобутки» ІІ ступеня. Подяки від Академії наук також отримали юні винахідники і раціоналізатори України.

У рамках ювілейної конференції Алла Красовська, Микола Паладій, перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Гуржій та директор УкрІНТЕІ Володимир Пархоменко відповіли на чисельні запитання журналістів, поділились своїми здобутками, проблемами та сподіваннями щодо подальшого зростання рівня обізнаності громадян України щодо їх прав у сфері інтелектуальної власності.

Так, Андрій Гуржій наголосив на необхідності запровадження у школах додаткового освітянського курсу з права інтелектуальної власності, звернувши увагу на можливість відновлення раціоналізаторських відділів у наукових установах та на підприємствах. Як приклад для регіонів пролунала інформація про те, що вже три роки у київських школах за угодою з компанією Microsoft запроваджене використання лише ліцензійного програмного забезпечення. Микола Паладій у свою чергу зазначив, що, хоч гучних процесів із захисту інтелектуальної власності ні українське, ні міжнародне судочинство зараз не веде, Україна ще має певні проблеми і в сфері добросовісного використання товарних знаків, і щодо умов та строків подання заявки на патент, і щодо трансферу технологій. Однак на сьогодні, за словами Андрія Гуржія, проект Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (№ 4008 від 18 липня 2003 р.) вже проходить у парламенті друге читання. За проектом трансфер визначається як передача технологій, яка оформляється шляхом укладення дво- або багатостороннього договору між фізичними і/або юридичними особами, яким встановлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов’язки щодо технологій і/або їх об’єктів. Нарешті, остаточно визначено і коло суб’єктів трансферу технологій, до яких тепер відносять: центральний орган виконавчої влади з питань наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які беруть участь у закупівлі, передачі і/або використанні об’єктів технологій; національна та галузеві академії наук, наукові установи, які створюють вітчизняні об’єкти технологій та яким належать майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності, що є об’єктами технологій; науково-виробничі об’єднання, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, які використовують технології та їх об’єкти, зокрема майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності, які є об’єктами технологій; фізичні особи, які безпосередньо беруть участь у створенні, трансфері та запровадженні технологій, надають інформаційні, фінансові та інші послуги на всіх стадіях просування технологій та їх об’єктів на ринок; постачальники об’єктів технологій та сировини, що використовуються під час застосування технологій; юридичні та фізичні особи, що надають технічні послуги, пов’язані із застосуванням технологій.

Найболючішою проблемою на сьогодні, за словами Миколи Паладія, є не створення винаходу як такого і навіть не його захист, який, щоправда, є актуальним завжди, а саме запровадження винаходу в повсякденне життя, тобто відсутній кінцевий, найголовніший етап — комерційна реалізація результатів інтелектуальної діяльності. З метою подолання цього явища та на виконання постанови Кабміну «Про створення Українського фонду сприяння впровадженню винаходів» вживаються заходи щодо створення Фундації українських винаходів. Власне через цей фонд і відбуватиметься фінансування державою найважливіших наукових розробок з урахуванням реальних потреб ринку, а головне — забезпечуватиметься їх запровадження в економіку країни.