Великим досягненням Верховної Ради України можна вважати прийняття нових кодексів — Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (далі — ЦК) та Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV (далі — ГК), які набрали чинності з 1 січня ц. р. Визнання науковцями цього важливого факту явно свідчить про нагальну необхідність прийняття цих надзвичайно важливих для нашого суспільства законів.

Новий ЦК юристи назвали малою конституцією нашої держави. І якщо Конституція України є законом прямої дії, то ЦК можна визначити як закон прямої конкретної дії. Він є основним актом цивільного законодавства України. Законодавець закріпив вищу юридичну силу ЦК стосовно інших актів цивільного законодавства у ст. 4 Кодексу.

Відомо, що прийняттю парламентом чинного нині ЦК передувало його прийняття в так званому скороченому варіанті. Через гостру критику проекту ЦК Комітет з правових реформ відмовився від винесення на розгляд Верховної Ради у третьому читанні Книги IV проекту кодексу «Право інтелектуальної власності». У зв’язку з цим парламент розглянув і прийняв ЦК у скороченому варіанті.

Так, Голова Держпатенту В. Петров у своїй статті «Правова охорона інтелектуальної власності в Україні» зазначив, що «...проект книги Четвертої Цивільного кодексу України (Право інтелектуальної власності), який внесено на розгляд Верховної Ради України, не відповідає вимогам як чинного законодавства України, так і міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, або приєднання до яких планується. Цей проект потребує докорінної переробки» (див.: Право України. — 1998. — №11).

Комітет Верховної Ради України з правових реформ при вилученні з проекту ЦК книги Четвертої «Право інтелектуальної власності» й винесенні його на розгляд ВРУ в урізаному вигляді, безперечно, керувався принципом: «немає проекту — немає проблеми». Як відомо, прийнятий парламентом урізаний варіант ЦК не був підписаний Президен...

Повний текст статті читайте у «Юридичному журналі»