( (див. початок)

ЯК ДІЄ КОЛЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ?

Маються різні види організацій колективного управління або груп таких організацій у залежності від категорії відповідних творів (музика, драматичні твори, мультимедійні продукти і т.д.), що колективно керують різними видами прав.

«Традиційні» організації колективного управління, що діють від імені своїх членів, погоджують ставки винагороди й умови використання з користувачами, надають ліцензії, що дозволяють використання, збирають і розподіляють винагороду. Самі правовласники безпосередньо не беруть участь у якому-небудь з цих дій.

Центри оформлення прав надають користувачам ліцензії, що відображають умови використання творів і розміри винагороди, установлені кожним окремим власником прав, що є членом центра (в області репрографії, наприклад, автори друкованих творів, таких як книги, журнали і періодичні видання). Тут центр діє як представник правовласника, що залишається безпосередньо включеним у визначення умов використання його творів.

«Повний спектр послуг» — це свого роду коаліція окремих організацій колективного керування, що пропонують користувачам централізоване джерело, де можна легко і швидко одержати дозвіл. Спостерігається усе більш чітка тенденція створювати такі організації через зростаючу популярність «мультимедійних продуктів» (продуктів, складених або створених з декількох видів творів, включаючи комп’ютерне програмне забезпечення), що вимагають одержання найрізноманітніших дозволів.

В області музичних творів (що включають усі види музики: сучасної, джазової, класичної, симфонічної, блюзової і естрадної, як інструментальної, так і вокальної) — документація, ліцензування і розподіл — це три кити, на яких ґрунтується колективне керування правами на публічне виконання й ефірне віщання.

Організація колективного керування веде переговори з користувачами (такими як радіостанції, мовлення, дискотеки, кінотеатри, ресторани і т.п.), або групами користувачів і дозволяє їм використовувати охоронювані авторським правом твори зі свого репертуару за умови виплати винагороди і виконання інших умов. На основі своєї документації (інформація про члени і їхні твори) і програм, представлених користувачами (наприклад, списки музичних творів, що виконуються на радіо), організація колективного управління розподіляє авторську винагороду серед своїх членів відповідно до встановлених правил розподілу. Звичайно, з авторської винагороди віднімається збір на покриття адміністративних витрат і, у деяких країнах, на суспільні заходи культурного характеру. Винагорода, фактично виплачувана власникам авторських прав, відповідає масштабам використання творів і супроводжується інформацією про це використання. Ці дії й операції виконуються за допомогою комп’ютеризованих систем, спеціально пристосованих для цих цілей.

В області драматичних творів (які включають сценарії, кіносценарії, пантоміму, балет, театральні п’єси, опери і музичні спектаклі) практика колективного управління відрізняється тим, що організація колективного управління діє як агент, що представляє авторів. Вона погоджує з організаціями, що представляють театри, загальний контракт, у якому вказуються мінімальні умови використання конкретних творів.
Виконання кожної п’єси вимагає в цьому випадку одержання додаткового дозволу від автора, що приймає форму індивідуального контракту, що встановлює конкретні умови автора. Потім, організація колективного управління повідомляє про те, що дозвіл був даний зацікавленим автором і збирає відповідну винагороду.

В області друкованих творів (означаючі книги, журнали й інші періодичні видання, газети, доповіді і збірники пісенних віршів) колективне управління головним чином означає надання права на репрографічне відтворення, іншими словами дозволу на фотокопіювання охоронюваного матеріалу такими установами як бібліотеки, громадські організації, університети, школи й асоціації споживачів. Примусові ліцензійні угоди, якщо вони допускаються міжнародними конвенціями, можуть бути включені в національне законодавство; у цих випадках за винагороду надається право на використання, що не вимагає одержання згоди правовласника. Організації колективного управління одержують і розподіляють винагороду. В особливому випадку відтворення для приватного або особистого використання деякі національні законодавчі акти містять особливе положення по справедливій винагороді, що виплачується правовласникам і фінансується за рахунок зборів, стягнутих з устаткування або фотокопій, або з того й іншого.

В області суміжних прав національне законодавство деяких країн передбачає право на винагороду, що виплачується виконавцям або виробникам фонограм або і тим і іншим, якщо комерційні звукозаписи повідомляються до загального відома або використовуються для ефірного віщання. Винагорода за такі види використання збирається і розподіляється або спільними організаціями, створеними виконавцями і виробниками фонограм, або роздільними організаціями, у залежності від відносин між відповідними сторонами або від правової ситуації в країні.

ДЕ ДІЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ?

Національні закони, що встановлюють права на літературні і художні твори і суміжні права, діють лише в межах границь цієї країни. Відповідно до принципу національного режиму, закріпленого як у Бернській конвенції, так і в Римській конвенції, у більшості випадків іноземні правовласники прирівняні до національних правовласників. Цей принцип підкріплюється організаціями колективного управління, що відповідно до угод про взаємне представництво керують іноземними репертуарами на своїй національній території, обмінюються інформацією і платять винагороду іноземним правовласникам.

ЗВ’ЯЗКИ З НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

В даний час мається сформована глобальна мережа організацій колективного управління і вони ефективно представлені такими неурядовими організаціями, як Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів (СІЗАК), Міжнародна федерація організацій по правах на відтворення (ІФРРО) і на європейському рівні — Асоціація європейських організацій виконавців (АЄОВ).

У рамках своєї діяльності по міжнародному співробітництву з метою розвитку Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) тісно співробітничає з вищевказаними організаціями, а також з такими іншими організаціями як Міжнародна федерація акторів (МФА), Міжнародна федерація музикантів (МФМ) і Міжнародна федерація фонографічної промисловості (ИФПІ). Метою є надання допомоги країнам, що розвиваються, на їхнє прохання, у створенні організацій колективного управління і зміцнення вже існуючих організацій для того, щоб вони були повною мірою ефективними і діючими, у тому числі при рішенні проблем, що виникають у цифровій сфері. Така діяльність проводиться в рамках програми ВОІВ по співробітництву з метою розвитку.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ І КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ

Колективне управління робить цінну послугу музичному світові й іншим видам творчості. Керуючи правами авторів, система винагороджує їх за роботу, а автори, у свою чергу, у більшому ступені схильні розвивати і застосовувати свій талант в умовах, що забезпечують належну охорону авторських і суміжних прав і ефективну систему управління правами. Така ситуація заохочує авторів вносити свій внесок у розвиток культури, залучає іноземні капіталовкладення й у цілому дозволяє суспільству максимально використовувати численні твори. У сукупності ці фактори безсумнівно впливають на національну економіку; культурна сфера складає до 6% від валового національного продукту деяких великих країн, причому істотна частина цієї частки приходиться на доходи, одержувані від колективного управління авторськими і суміжними правами.

Деякі організації колективного управління пропонують своїм членам різного роду соціальну охорону. Найчастіше пільги включають допомогу при оплаті медичного лікування або страхування, пенсійне страхування або гарантований доход на основі виплати членам авторських винагород.

Організації колективного управління можуть виступати спонсором культурних заходів щодо популяризації національного репертуару творів у країні і за кордоном. Вони сприяють проведенню театральних фестивалів і музичних конкурсів, підготовці національних фольклорних і музичних антологій і іншої подібної діяльності.

Однак, турбота про добробут і заохочення культурних заходів не є обов’язковими і можуть також бути забезпечені за рахунок відрахувань, що організація колективного управління робить з авторських винагород, що збираються. Серед організацій колективного керування немає єдиної думки у відношенні ідеї відрахування, що відповідно до правил СІЗАК не повинні перевищувати 10% від чистого доходу.

КОЛЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ І ЦИФРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Охоронювані авторським правом твори будуть в усе більшому обсязі передаватися в цифровій формі через такі глобальні мережі як Internet. У результаті, колективне управління авторськими і суміжними правами, здійснюване державними, напівдержавними і ринковими установами, буде змінено таким чином, щоб повною мірою скористатися тими вигодами, що пропонують інформаційні технології. Усі зростаючі можливості, пропоновані Internet правовласникам, і поява «мультимедійних» продуктів впливають на умови охорони, здійснення і управління авторським і суміжним правами, а також на захист прав.

У світі, що у новому тисячоріччі діє в режимі он-лайн, управління правами набуває нового значення. Охоронювані твори в даний час перетворяться в цифрову форму, ущільнюються, завантажуються, перевантажуються, копіюються і поширюються через Internet у будь-яке місце світу. Зростаючі можливості цієї мережі дозволяють здійснювати масове збереження і доставку охоронюваного матеріалу в режимі он-лайн. Можливість завантаження і пересилання змісту якої-небудь книги і прослуховування і запис музики з кіберпростору в даний час є реальністю. Але поряд зі створенням найширших можливостей, це також створює і численні проблеми для власників, користувачів і організацій колективного управління.

Багато організацій колективного управління розробили системи для надання в режимі он-лайн інформації, зв’язаної з ліцензуванням творів і змісту, контролем за використанням, збором і розподілом винагороди за різні категорії творів у цифровому просторі. Ці цифрові інформаційні системи, що залежать від розробки і використання унікальних систем оцифровки і кодів, що наносяться на такі цифрові носії як компакт-диски і плівка, дозволяють належним образом ідентифікувати твір, правовласників і самі цифрові носії і надати іншу відповідну інформацію. Належна правова охорона необхідна для того, щоб запобігти дії, спрямовані на обхід технічних засобів охорони, а також убезпечитися від вилучення або зміни будь-яких елементів систем цифрової інформації або іншої подібної практики.
У 1996 р. під егідою ВОІВ були укладені два Договори, спрямовані на рішення проблем охорони авторських і суміжних прав і керування ними в століття цифрової інформації. Відомі як «Договори Internet» — Договір ВОІВ по авторському праву і Договір ВОІВ по виконаннях і фонограмам (відповідно ДАП і ДІФ, див. інформаційні брошури ВОІВ по цих Договорах) розглядають серед іншого зобов’язання, що стосуються вживання заходів технічної охорони й інформації про управління правами в умовах цифрової інформації; вони забезпечують охорону інтересів правовласників при поширенні їхніх творів через Internet; вони також містять положення, що вимагають від національних законодавців забезпечити ефективну охорону технічних засобів шляхом заборони імпорту, виготовлення і поширення незаконних пристроїв або матеріалів, а також заборони дій, що можуть завдавати шкоди системам інформації про управління правами.

Маються й інші спеціальні брошури по авторському праву, суміжним правам і Договорам ДАП і ДІФ, що можуть бути отримані у ВОІВ по запиту. За подальшою інформацією з питань колективного управління читачі можуть звертатися у Відділ колективного управління авторським правом у ВОІВ по телефону +41-22 338 91 43 (Секретаріат), або відвідати Web-вузол ВОІВ — www.wipo.int...

(продовження)