23 квітня — символічний день, свого роду "професійне свято" для людей зовсім різних спеціальностей, яких об’єднує новаторство, потяг до творчості, винахідництва. Саме цей день в 2000 р. був визнаний Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) Днем інтелектуальної власності, щоб віддати данину поваги всім тим, чий інтелектуальний потенціал використовується на благо всього людства.

В Україні святкування Дня інтелектуальної власності стало приводом не лише для проведення урочистостей, що відбулися в Українському домі, а й нагодою в черговий раз обговорити правові проблеми та перспективи сфери авторських прав, ліценцій, патентів. Свідченням цього стала прес-конференція з нагоди свята, під час якої на запитання журналістів відповідали представники Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту інтелектуальної власності України (далі — Держдепартамент), Інституту промислової власності (далі — Укрпатент), Українського агентства з авторських і суміжних прав, Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

"Мені приємно, що 23 квітня під егідою ООН ми відзначаємо ще одне свято — День книги і авторського права, — наголосив перший заступник голови Держдепартаменту Володимир Жаров, — мета проведення урочистостей з нагоди цих свят — поширення знань, зокрема правових, з інтелектуальної власності як засобу економічного прогресу держави".

За словами Володимира Олександровича, на сьогодні на світовому ринку нараховується близько 4 млн діючих патентів. Обсяг коштів, які "обертаються" навколо передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності, становить, за експертними оцінками, майже 100 млрд доларів США.

В Україні, зокрема, за 2003 р. було видано 10983 патенти на винаходи, і, приблизно, тільки 10% з них стають предметом договору передачі прав на винахід (на відміну, наприклад, від США, де ця цифра сягає 80-90%). Такі дані навела директор Українського інституту промислової власності Алла Красовська, зазначивши, що цифру, яка може характеризувати прибутки від запровадження в життя цих винаходів, визначити важко, але порядок її коливається від кількох десятків до 100 млн грн. Дійсно, у порівнянні з патентними системами західних країн, які формувалися сотні років, українська знаходиться лише на етапі розвитку, однак, її поступ є досить впевненим. Слід зазначити, що наразі до Укрпатенту надходять заявки реєстрації патентів на об’єкти інтелектуальної власності не лише від національних винахідників, частка іноземців становить, за словами пані Красовської, біля 40%. З-поміж країн у цьому процесі найактивніше беруть участь Німеччина, США, Російська Федерація.

Звичайно, зареєструвати патенти ще не означає отримати з нього прибуток, це лише певний ступінь захисту. Держдепартамент і Укрпатент працюють також і в напрямі запровадження в життя новаторських розробок. Саме з такою метою в 2002 р. цими структурами була створена біржа інтелектуальної власності, яка працює над аналізом, статистикою, рекламою об’єктів інтелектуальної власності, сприяючи налагодженню відносин як власників патентів, так і бажаючих вкласти в них гроші.

Володимир Жаров, відповідаючи на запитання, наголосив на важливості правового підґрунтя тих процесів, що відбуваються в "інтелектуальній" сфері. Перший заступник голови Держдепартаменту поінформував присутніх про одну із законодавчих новел, над якою працюють спеціалісти даної установи. Йдеться про проект Закону України "Про охорону прав на торгівельні марки, географічні зазначення та комерційні найменування", який розміщений на сайті Держдепартаменту. Після внесення належних пропозицій і змін, документ вже до кінця травня буде поданий до Кабінету Міністрів України, який, будучи наділений правом законодавчої ініціативи, внесе проект на розгляд Верховної Ради України.

Розвиток сфери інтелектуальної власності в Україні невіддільний від світових тенденцій в даній сфері. Як зазначив почесний гість свята, представник ВОІВ Михайло Макаров, наразі Міжнародна патентна класифікація (МПК) переживає революційний період свого розвитку. Йдеться про так звану реформу МПК, яка має на меті створення глобальної системи з обробки інформації щодо всіх винаходів, які реєструються в світі. За словами Михайла Олександровича, навіть такі патентні відомства найбільш розвинутих країн, як, Патентне відомство Японії, Європатент, мають труднощі на цьому шляху. Спеціаліст ВОІВ проводив в Україні низку семінарів із колегами з Укрпатенту, і вважає, що Україна має всі шанси приєднатися до нової МПК, що запрацює з 1 січня 2006 року.

Очевидно, реформи нас чекають не лише у сфері патентних відносин, наразі в контексті так званого Болонського процесу назріває потреба зміни системи вищої освіти, підходу до визначення наукових ступенів, підписання низки угод про визнання дипломів із іншими країнами тощо. Про це на прес-конференції розповів перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Гуржій. "Для подолання труднощів, пов’язаних із приєднанням України у травні 2005 р. до Болонського процесу, необхідно сформувати відповідне правниче поле", — підкреслив Андрій Миколайович.

Жодне свято не можна уявити без подарунків. Девіз Дня інтелектуальної власності "Заохочуючи творчість" не залишився пустим гаслом. З нагоди свята в концертному залі Українського дому відбувалися урочистості та нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу винаходів "Винахід року", що проводився Державним департаментом інтелектуальної власності. Переможців нагороджено дипломами, призами, а також сертифікатами, що дають право на безоплатне розміщення впродовж 6 місяців інформації про винахід на Інтернет біржі промислової власності.

В урочистій атмосфері було відзначено українського винахідника Миколу Осауленка, автора низки розробок, зокрема, першої в світі системи відображення телевізійної інформації з космосу та екологічно чистого телевізора. Йому вручено Золоту медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності, якою ВОІВ нагороджує видатних винахідників.

Підбиваючи підсумки заходу, хотілося б звернути увагу на величезну роль новаторської сфери, про яку промовляють у зверненнях посадовці, і на те, що шлях нашої держави до рівня високо розвинутих країн починається з конкретних результатів інтелектуальної діяльності — винаходів та новітніх розробок.