…В якомусь царстві, якійсь державі захотів народ розвести овець із золотою вовною. Інші країни завели цілі отари, віддали пастухам кращі пасовища і знай собі багатіють від продажу золотого руна. Та в цьому царстві-державі трави були миршаві й грошей у скарбниці, прямо скажемо, було не густо. Де корм брати?

Думали-гадали правителі й зрештою закликали підданих розводити золотих ягнят на свій страх і ризик. А щоб було чим їх годувати, дозволили пастухам зістрижену вовну до скарбниці не здавати, а продавати її та на виручені гроші купувати траву. Поки не набереться велика отара. Через деякий час пастухи з вигодою продали золоту вовну першої стрижки й отримали приплід. Щоправда, це сподобалося не всім підданим, а візир, який головою відповідав за наповнення скарбниці, так і зовсім зажурився — ось скільки добра йде повз нього! Пішов він до правителів із доповіддю й все-таки переконав їх, що настав час забирати золото до скарбниці. Підстригли пастухи овечок удруге, зібрав візир дорогоцінну вовну й сховав її у державні скрині. Скрині, звісно, все одно не наповнилися, дно просвічувало, але, як-то кажуть, із вівці хоч вовни жмут.

А як же вівці? По-різному. В одних вовна перестала золотитися, інші втекли в країни з багатими пасовищами, а багато хто й зовсім пропав.

Така казкова аналогія у зовсім не казковій ситуації, що склалася з технопарками України.

Що шукає інвестор?

«Технологічні парки України» — так називається збірник, що вийшов нещодавно з друку, де викладено дворічну історію розвитку цих структур, наведено законодавчі акти України, які регламентують їхню діяльність, і дані про інноваційні та інвестиційні проекти. На сьогоднішній день у країні зареєстровано вісім технопарків, із них працює половина. Це ТП «Інститут електрозварювання ім. Є.Патона» (Київ), ТП «Напівпровідникові технології та матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (Київ), ТП «Інститут монокристалів» (Харків), ТП «Вуглемаш» (Донецьк).

Порівняно з іншими країнами це обмаль. У Великобританії, приміром, працює понад сорок технопарків, десятки — у Фінляндії, Чехії, Польщі, Угорщині, Нідерландах. Причому, як правило, там вони отримують підтримку держави як у вигляді податкових пільг, так і прямої фінансової підтримки аж до 100-відсоткового фінансування проектів. У нас держава не фінансує ці структури, але звільняє від необхідності платити податок на прибуток і ПДВ за умови, що ці кошти направлятимуться на наукову чи науково-технічну роботу. По суті, технопарки є нині єдиним реально чинним в Україні інноваційним механізмом.

Слід зауважити, що з перших своїх кроків учасники технопарків говорили про те, що для більш чіткої взаємодії з органами виконавчої влади, у тому числі з податковою службою, потрібно вдосконалити нормативно-правову базу. Лише 2001 року це питання обговорювалося в різних офіційних інстанціях у квітні, травні, вересні й листопаді, щоправда, без видимого результату. Цій проблемі був присвячений і один із «круглих столів» на міжнародному інвестиційному форумі «Вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку й технопарки в Україні: досягнення, проблеми, перспективи», що проходив у Харкові.

Віце-президент ТП «Інститут електрозварювання ім. Є.Патона», доктор технічних наук Г.Маринський сказав мені тоді в інтерв’ю, що, на його погляд, найголовніше — встановити для всіх розумні, єдині та постійні правила гри, адже лише так можна й самим успішно працювати, і залучити інвесторів. Перефразуючи відому приказку, він додав: «Риба шукає, де глибше, а інвестор шукає стабільність».

Позови, штрафи тощо

Ох, недаремно хвилювалися учасники технопарків! Наприкінці минулого року міна уповільненої дії вибухнула, й на технопарки та їхніх учасників посипалися судові позови, штрафи та інші неприємності.

- Олегу Валерійовичу, ви можете навести конкретні приклади судових позовів? — запитую генерального директора ТП «Інститут монокристалів» О.Шишкіна.

- Будь ласка. Грандіозний позов у Господарський суд Харківської області Державної податкової інспекції в Дзержинському районі Харкова відразу до 38 (!) відповідачів «Про визнання договору недійсним». Йдеться про договір від 25 лютого 2000 року зі створення, функціонування та розвитку технопарку «Інститут монокристалів». Серед відповідачів — учасники технопарку — різноманітні організації різних форм власності з Києва, Харкова, Сум, Херсона, Вінницької області, Маріуполя, Одеси. Позовну заяву не прийнято.

- А як в інших містах?

- Ситуація та сама. Приміром, проект МП «СМОГ» (Ужгород) передбачає розроблення та організацію виробництва високоточних вузлів обліку газу для заощадження енергоресурсів у теплоенергетичних установках. Це підприємство має статус учасника технопарку, проте під час позапланової перевірки податкові служби прийняли рішення про неправомірність використання пільг і призначили штраф — 30 136 гривень 25 копійок. Розробку проекту практично зупинено.

Проект київського НПП «Квант-Ефір» присвячений розробці та впровадженню телепередавальних систем та їхніх компонентів для модернізації устаткування телепередавальних центрів України та створення нових цифрових телекомунікаційних мереж. Хоча проект затверджений комісією з організації діяльності технопарків при Кабінеті міністрів, районна податкова служба не визнала за ним права застосування пільгового режиму діяльності. Здійснення проекту припинено.

Каховка Херсонської області, завод електрозварювального устаткування. Каховським ДПА складено акт, який скасовує його пільги як учасника технопарку «Інститут електрозварювання ім. Є.Патона» за весь час його існування. Для перерахування в бюджет дораховано платежів на суму понад 6 млн. грн., тобто все, що було перераховано заводом за два роки на спецрахунки технопарку, плюс штраф. Організація веде юридичну процедуру оскарження цього рішення.

Саки, Крим. А тут ТОВ «СП «Технопром», учасник технопарку «ІМК», перейшов у наступ і виграв! Він виступив позивачем у справі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень. Докази відповідача — податкової інспекції — про те, що на позивача не поширюються пільги з оподаткування ПДВ і податку на прибуток, судом не взяті до уваги, оскільки законодавчо не обгрунтовані. Суд вирішив позов ТОВ «СП «Технопром» задовольнити.

Забезпечити безперервність виконання

Що ж сталося?

Як пояснення ситуації на веб-сайті Верховної Ради (www.rada.kiev.ua) Державна податкова адміністрація України оприлюднила лист «Про правомірність використання пільг учасниками технопарків». Податкова служба вважає, що у випадку, якщо технопарк уклав договір про спільну діяльність, то пільгами, передбаченими законом, користуються не всі учасники такого договору, а тільки ті, хто уповноважений вести облік спільної діяльності.

На думку ж учасників технопарків, цей лист — спроба витлумачити законодавство таким чином, щоб максимально скоротити застосування пільг. Симптоматично, що в цьому випадку технопарки підтримав журнал «Бізнес», хоча він завжди послідовно виступав проти податкових пільг як явища, оскільки «за податкове щастя» одного завжди доводиться платити іншим». Та одна річ, коли пільги скасовують в законному порядку, пише Костянтин Смирнов у своїй статті «Инновационная вырубка» («Бизнес», №9 за 3 березня 2003 року), і зовсім інше, коли намагаються обмежити їхнє застосування в обхід закону, як у даному випадку.

Зокрема, у законі про технопарки чітко визначено: його дія поширюється як на самі технопарки, так і на «їхніх учасників, дочірні й спільні підприємства». І у всіх нормах закону, в яких йдеться про пільги, слова «учасники технопарку» вживають виключно в множині. Отже, всі учасники технопарку, які працюють над реалізацією затвердженого проекту, мають право користуватися пільгами. Причому, слід враховувати, що пільги даються як технологічним паркам, так і їхнім учасникам лише при реалізації затверджених проектів.

Що робити? Рекомендації «Бизнеса»: від спільних проектів із технопарками поки що краще утриматися, але якщо ви вже «вклалися» у технопарк, то будьте готові відстоювати свої інтереси й вживати заходів або для зміни позиції ДПАУ, або для отримання спростовуючого документа інших державних органів. Технопарки й самі почали діяти, зокрема, направили ряд листів-звернень у державні структури. У результаті Кабінет міністрів України запропонував усім зацікавленим особам «...забезпечити безперервність виконання проектів, які прийняті Комісією з питань організації діяльності технопарків до вирішення питання, що стосується договорів і спільної діяльності технопарків».

Проекти, що «зависли»

А поки рішення в рамках існуючих законів немає, давайте прикинемо, які проекти Україна може втратити у випадку несприятливого для технопарків рішення.

Серед них — проект уже згадуваного Каховського заводу електрозварювального устаткування, який приступив до виготовлення сучасної зварювальної техніки, що перевершує світові аналоги. За час дії інноваційного проекту підприємство відрахувало в бюджет і позабюджетні фонди всіх рівнів близько 5 мільйонів гривень, не рахуючи валюти за експорт продукції за кордон. Припинення існування технопарку може призвести до банкрутства структури, яка успішно діє і рішенням європейської мережі національних інформаційних центрів Ради Європи віднесена до числа світових лідерів з виготовлення електрозварювальної техніки.

Кривий Ріг, ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Відомо, що Україна втрачає позиції на ринку залізорудної продукції через її низьку якість. Комбінат саме й працює над створенням технології попереднього збагачення руди і розробкою відповідного устаткування. Здійснення проекту дозволить уперше в Україні отримати залізорудний концентрат з вмістом заліза на рівні європейських країн та забезпечити ним потреби внутрішнього ринку та імпорт у ряд східно-європейських країн. Скасування пільг означає щонайменше уповільнення виконання проекту, що вже нинішнього року позначиться істотним зменшенням перерахувань у бюджет із боку підприємств ГМК.

Можна згадати й проект харківського технопарку з реконструкції водопровідних і каналізаційних магістралей в історичному центрі Львова безтраншейним методом, що дає можливість, не розкопуючи труби, відремонтувати їх із гарантією на півстоліття. Чи проект одеситів, що передбачає виконання цілого циклу робіт — від проведення наукових досліджень до промислового випуску субстанцій і готових лікарських препаратів за умов GMP. Його реалізація дасть змогу Україні стати експортером ліків. Перерахувати всі проекти, хоч які б вони були значимі та цікаві, неможливо — у кожному з технопарків їх не один десяток.

…Розрахунок податківців можна зрозуміти. Зважте самі — перші чотири технопарки зареєстрували 78 інноваційних проектів і по 18 із них лише за 9 місяців минулого року отримали пільги на податок на прибуток в сумі 7539,5 тисяча гривень. У число «найзлісніших», із погляду податківців, суб’єктів, тобто тих, хто отримав найбільший за цей період прибуток, входять і згадані ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування». Порівняно з відповідним періодом 2001 року сума отриманих пільг збільшилася в 2,3 разу. (Зауважу, що при цьому сумарне надходження від цих заводів у бюджет теж значно збільшилося).

Чи не причина це для скасування пільг технопаркам? Чи не втратимо ми в такому випадку набагато більше, ніж здобудемо?

***

- Олександре Анатолійовичу, на відміну від інших країн, наша держава технопарки не фінансує, зате й не забирає в них частину належних податків. Чи задовольняє вас така форма підтримки держави? — запитую виконавчого директора технопарку «Інститут електрозварювання імені Є.Патона» О.Мазура.

- Так, на сьогоднішній день влаштовує. Інша річ, що ця форма підтримки технопарків не задовольняє Державну податкову адміністрацію. Зрозумійте, ми двома руками за прозорість діяльності технопарків і абсолютно нічого не маємо проти перевірок їхньої роботи. На жаль, принципу презумпції невинності стосовно технопарків фіскальні органи сьогодні не дотримуються.

- Та, погодьтеся, пільговий режим для технопарків означає деяке зменшення надходжень у бюджет.

- На це я можу сказати одне: добродії податківці, будьте послідовними до кінця — вбивайте ягнят відразу після народження. Все одно від них у цей час жодної користі для бюджету. Та зате й дорослої отари в нас не буде!

- Жорстока аналогія...

- Жорстока. Як щодо тварин, так і щодо українських технопарків. У США перші структури такого типу з’явилися ще в 50-х роках минулого століття, в Україні — лише два року тому. По суті, вони ще на ноги не стали, не виконали жодного спільного проекту. Парадоксально, але факт — чим краще працюють технопарки, тим більше вони виробляють і продають продукції, тим більше вкладають грошей у науку, технології та наукомістке виробництво, тим гірше податковим службам, оскільки зростають «втрати» можливих податків . Та це — тимчасові тактичні втрати. Успішна робота існуючих технопарків дасть Україні вже в найближчому майбутньому серйозний стратегічний виграш у її становленні як розвиненої європейської держави.