Ще за радянських часів серед науковців та фахівців у галузі права велися дискусії щодо того, в якій саме формі охороняти алгоритм та програму для електронної обчислювальної машини (ЕОМ).

Ураховуючи існуючі механізми охорони та їх відповідне законодавче закріплення, існувало кілька пропозицій, а саме: надавати охорону у межах права промислової власності (патентного права); у межах авторського права, або у межах якогось нового механізму, який слід створити заради комп’ютерних програм, з урахуванням їх двоїстої природи...

З повним текстом статті можна ознайомитися на сайті «Юридична газета»