Найефективніше результати досліджень і розробок вводяться на ринок у рамках малого підприємства. Можливі негативні наслідки появи нового товару на ринку дуже локальні в масштабах малої форми підприємництва. Найчастіше малі підприємства можуть завдяки ентузіазму і накопиченим раніше знанням ефективніше, ніж будь-хто інший, розробити і випустити зразки нової продукції, сертифікувати і доопрацювати її під вимоги покупців, можуть знайти ресурси для виробництва і реалізації перших невеликих серій. Потім непогано заробити на продажі вирощеного ними бізнесу.

Результати досліджень чи, іншими словами, інновації, як правило, тісно пов’язані з функціонуванням інституту інтелектуальної власності. Значна частина інновацій являє собою практичне використання прав на інтелектуальну власність, створену чи придбану малим підприємством.

Світовий і вітчизняний досвід показує, що в сучасній конкурентній боротьбі у першу чергу йде змагання не стільки за володіння капітальними ресурсами і матеріальними цінностями, скільки за здатність до розроблення і впровадження інновацій. Форсований і масштабний розвиток нових технологій приводить до того, що в усьому світі економічне зростання все більше й більше визначається часткою продукції й устаткування, що містить прогресивні знання і сучасні рішення.

Безупинне освоєння нових технологій є зараз одним із пріоритетних напрямів розвитку для хазяюючих суб’єктів розвинутих країн. Сьогодні фірми відслідковують появу нових наукових знань ще на етапі проведення фундаментальних досліджень і прагнуть першими одержати позитивні результати у своє розпорядження. Частка інтелектуального капіталу в сумарному показнику капіталізації середнього сучасного високотехнологічного підприємства досягла 85%. При цьому найціннішими знаннями є ті, які можуть набути форми інтелектуальної власності, що охороняється, у вигляді винаходів, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків, програм для ЕОМ і топологій інтегральних мікросхем.

Сьогодні темпи зростання світового ринку ліцензій, за оцінками фахівців, більш як у 3,5 рази перевищують темпи зростання традиційних ринків товарів і послуг. Багато фірм нарощують свої нематеріальні активи, одержуючи тисячі патентів за рік, що сприяє концентрації інвестиційних та інтелектуальних ресурсів. Фірми вдаються до формування конкретних портфелів патентів з метою максимального закріплення за собою прав на використання винаходів у даній галузі.

У розвинутих країнах значна кількість нововведень здійснюється малим бізнесом. Він забезпечує близько половини всіх інновацій, кількість яких на одиницю витрат часто більша, ніж у середніх і великих підприємствах, а швидкість їхнього освоєння на третину вища. Наприклад, у США малі інноваційні фірми створюють у 24 рази більше нововведень, ніж великі фірми. 70% малих інноваційних підприємств є прибутковими. 50-60% валового продукту, вироблюваного в західних країнах приблизно 70 % зайнятого населення, припадає на малі підприємства. Малий бізнес у розвинутих країнах перебуває у сприятливішому становищі порівняно з великими підприємствами. Держава здійснює допомогу в наданні інвестицій, пільговому кредитуванні та фінансуванні. Значна роль у стимулюванні малого бізнесу належить бюджетній (податковій і кредитній) політиці урядів. До заходів загального характеру відносяться встановлення для дрібних фірм зниженої ставки податку, відстрочена оплата рахунків, ефективна система знижок при сплаті прострочених позичок. У Великобританії окремі міністерства (торгівлі і промисловості, зайнятості, екології, енергетики) розробили програми консультаційної, фінансової і рекламної підтримки малому бізнесу. У Японії держава надає безповоротну допомогу малим підприємствам при розробці НДДКР.

Однак належного розвитку цей сектор економіки Росії внаслідок ряду обставин не набув, і не в останню чергу — через недостатню підтримку з боку держави його відповідних організацій. Частка малого бізнесу у виробленні валового внутрішнього продукту в Росії не перевищує 10-11%. Чисельність персоналу малих підприємств разом з індивідуальними підприємцями становить менш як 22% від загального числа зайнятих у російській економіці. У Росії малий бізнес не справляє поки що якого-небудь істотного впливу на інноваційні процеси.

На сьогодні малі підприємства діють, в основному, у сфері торгівлі і громадського харчування (46%). У сфері промисловості і будівництва їх нараховується 15 і 14% відповідно. Надто низькою є частка малих підприємств, діяльність яких пов’язана з науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами — 4%. Близько 40 тис. чоловік у країні сьогодні працюють у сфері інноваційного бізнесу, виробляють і продають високотехнологічну продукцію.

За підсумками 2002 року число робочих місць на малих підприємствах, що займаються наукою і науковим обслуговуванням, знизилося за рік на 6,3%. За цей же рік кількість малих підприємств у промисловості скоротилася з 125,1 до 121 тисячі.

Відмітною рисою малого російського бізнесу продовжує залишатися висока частка «тіньового» сектора. За різними оцінками вона становить від 30 до 50% реального обороту суб’єктів малого підприємництва.

У цілому за останні п’ять років кількість малих підприємств і чисельність зайнятих на них працівників практично не змінилися, що обумовлено, насамперед, несприятливими зовнішніми факторами. Таке становище підтверджується ситуацією з патентуванням винаходів малих підприємств. З 1994 до 2001 рр. малими підприємствами в Росії було отримано трохи більше 1200 патентів на винаходи, що складає менш як 1% від загального числа виданих за цей період патентів РФ.

З загального числа отриманих патентів за станом на 01.01.2001р., зберегло правовий статус чинних близько 55%. Незважаючи на те, що кількість чинних патентів зросла з 1994 року майже у 12 разів (з 55 до 661), динаміка цього зростання характеризується тенденцією, яка не вселяє оптимізму. Структурний аналіз чинних патентів показав, що 540 з них мають пріоритет 1990 — 1994 рр., і лише 121 патент — пріоритет 1995-2000 рр. (майже в 4,5 рази менше). При цьому винахідницька активність малих підприємств досягла максимуму в 1992-1993 рр. і становила відповідно 164 і 165 заявок, на які було отримано патенти. У наступні чотири роки, починаючи з 1994 року, кількість заявок щорічно скорочувалася і становила 15 у 1997 р.

Відображенням зниження винахідницької активності малих підприємств є динаміка їхньої кількості як патентовласників у період з 1994 до 2001 року. Максимальне число малих підприємств (102), що одержало патенти у цей період, припадає на 1997 рік, і якщо до цього року спостерігалося зростання кількості малих підприємств — патентовласників, то в наступні роки їхнє число скоротилося майже на порядок і склало в 2000 році 11. При цьому з 2,3 до 1 упала середня кількість патентів, що припадає на одне МП.

Треба відзначити, що наведена вище патентна статистика є дуже приблизною, оскільки до неї увійшли тільки ті підприємства, що у своїй назві при подачі заяви в Патентне відомство на видачу охоронного документа вказували себе як «мале підприємство».

Слід сподіватися на одержання достовірнішої статистики в майбутньому, оскільки Роспатентом розробляється великий пакет пільг при оплаті патентних мит і тарифів за послуги для підприємств, що є малими. У зв’язку з цим ми очікуємо не тільки збільшення точності статистики, але і кількості заявок на об’єкти промислової власності.

Російське патентне відомство не оригінальне у наданні допомоги малим підприємствам. Наприклад, патентний закон США передбачає зниження на 50 % різних патентних мит для малих підприємств.

Незважаючи на те, що підприємства розглянутого типу грають усе важливішу роль в економіці і забезпеченні зайнятості працездатного населення країн незалежно від рівня їхнього розвитку, вони далеко не завжди можуть реалізувати свій потенціал. Це не в останню чергу пов’язано як з об’єктивними причинами (обмеженість доступу до ринків, технологій і фінансових ресурсів), так і суб’єктивними факторами (недостатній рівень знань у працюючих на малих підприємствах, зокрема знань у сфері інтелектуальної власності).

Закордонні патентні відомства (США, Швеції, Німеччини, Франції, Нідерландів, Швейцарії, Японії, Польщі) з огляду на те, що великі підприємства мають власну патентно-інформаційну службу, основну свою увагу приділяють малим підприємствам, більшість з яких не мають фахівців у галузі інформаційного забезпечення. Вони не тільки надають допомогу в доступі до різних інформаційних баз, але і провадять навчання персоналу малих підприємств на різних семінарах.

Сьогодні Роспатентом також провадиться велика робота з надання допомоги і надання послуг користувачам патентно-інформаційних ресурсів, чим можуть скористатися і малі підприємства.

Для оперативного доведення до розробників, у тому числі і до працівників малого підприємництва, відомостей про нормативно-правові документи в галузі інтелектуальної власності та останні технічні досягнення Роспатент постійно удосконалює свої сайти в Інтернеті, які дають можливість входження в дану мережу будь-якого користувача незалежно від його місцезнаходження, форми власності і виду діяльності.

На сайті Роспатенту в Інтернеті розміщені законодавчі і нормативно-правові документи з питань правової охорони об’єктів ІВ, наприклад Патентний закон Російської Федерації і Правила складання, подачі і розгляду заявки на видачу патенту на винахід, що містять положення щодо складання формули й опису винаходу. Тут же наведено роз’яснення з питань, як і куди подається заявка на об’єкт ІВ, сплати мита і тарифів, доступу до Інтернет-баз даних, машинозчитуваних копій патентних документів, а також розміщена інформація про правовий статус патентних документів і реквізити для сплати мита і тарифів. Крім того, дається інформація про те, як одержати бланк заяви про видачу, наприклад, патенту на винахід через Інтернет і надається така можливість.

Малі підприємства можуть скористатися послугами Федерального інституту промислової власності (ФІПВ) та Інформаційно-видавничого центру (ІНВЦ), які входять у структуру Роспатенту і здійснюють формування, ведення та організацію використання федеральних інформаційних фондів, баз і банків даних з патентної документації, що стосується винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування і найменування місць походження товарів, а також документації, що стосується зареєстрованих програм ЕОМ, баз даних і топологій інтегральних мікросхем.

Роспатент разом із Всесвітньою академією ВОІВ навчає всіх бажаючих основам інтелектуальної власності дистанційним методом. Курс призначений для широкого кола слухачів будь-якого рівня підготовки. Він дає загальне уявлення на міжнародному рівні про основи інтелектуальної власності. Роспатент постійно здійснює його рекламу різними способами і рекомендує особливо підприємцям малого бізнесу, оскільки це добра можливість одержати необхідні знання безкоштовно. Заняття проводяться три рази на рік. На кожен новий період навчання виявляє бажання навчатися набагато більше слухачів, ніж на попередній. Кількість реєстрованих навчатися з кожним періодом навчання збільшується приблизно в три рази і досягла в травні 2003 року 600 чоловік.

У Федеральному інституті промислової власності функціонує консультаційний пункт, у якому всі бажаючі можуть одержати інформацію з питань правового захисту об’єктів інтелектуальної власності, що їх цікавлять.

До широкого кола споживачів, у тому числі і працівників малого бізнесу, доводяться відомості про найбільш значимі і перспективні технології шляхом публікацій відомостей про них у спеціальних збірниках і галузевих журналах.

Роспатент активно бере участь у роботі щодо проведення вітчизняних і закордонних виставок з винахідництва, на які представляються експонати, що демонструють досягнення вітчизняних учених, конструкторів і винахідників.

Основними перешкодами при створенні і розвитку малих підприємств, на думку їхніх власників, є складність і нестабільність податкової системи, пропуски і протиріччя в законодавстві, недостача фінансових ресурсів і бюрократичний тиск, відсутність якісної інформаційної підтримки.

Хотілося б відзначити, що Російське патентне відомство з свого боку останнім часом займається однією з найгостріших проблем, з якими стикаються підприємці у своїй діяльності, пов’язаній з консультаційною та інформаційною підтримкою малого підприємництва в сфері інтелектуальної власності.