Зрозуміло, уберегтися (чи майже уберегтися) від претензій правоохоронників із приводу використання неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ) можна тільки в тому випадку, якщо зовсім не використовувати такого ПЗ. Але реалії української дійсності такі, що відразу стати на 100% законослухняними більшість компаній не можуть — інакше їм просто прийдеться закритися. Тому варто знати, за що зараз можуть притягти до відповідальності і як зменшити вагу покарання.

Зі сторінок газет і з екрана телевізора до нас постійно надходить інформація про наростаючу боротьбу з піратством. То там, то тут вилучаються неліцензійні аудіо- і відеокасети, компакт-диски з програмним забезпеченням; збуджуються кримінальні справи по факту порушення авторського права і суміжних прав. Є вже і засуджені. Їх ще не так багато, але, можливо, буде більше. Справа в тім, що ще зовсім недавно незаконне тиражування і поширення аудіо- і відеопродукції, комп’ютерних програм і інших творів не вважалося злочином великої ваги (покарання у виді позбавлення волі на термін до 2 років), отже, кримінальна справа, збуджена у відношенні керівника підприємства, могло бути припинене.

Усе змінилося з прийняттям Закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, що стосуються правовий охорони інтелектуальної власності» (№850-IV від 22.05.03 р.). Зміни внесені в три статті КК: ст.176 («Порушення авторського права і суміжних прав»), ст.177 («Порушення прав на винаходи, корисну модель, промисловий зразок, топологію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію»), ст.229 («Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого позначення походження товару»).

У відповідності зі ст.15 Закону «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора відносяться:
право на використання твору;
права дозволяти чи забороняти використовувати твір іншим особам.

Тепер фізична особа може бути позбавлено волі на термін від 2 до 5 років за порушення авторського права і суміжних прав, прав на промислову власність, незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого позначення походження товару. А це уже злочин середньої ваги, отже, кримінальна справа у відношенні обвинувачуваного не може бути припинена. Правда, для того щоб одержати «квиток на нари», необхідно заподіяти потерпілому, тобто автору твору чи правовласнику авторського права і суміжних прав чи промислової власності матеріальний збиток в особливо великому розмірі — більш 17 тис.грн.

Прочитавши цю страшилку, багато керівників підприємств спробують відмахнутися від неї, як від настирливої мухи. На їхню думку, небо «у клітинку» їм не грозить, адже аудіо- і відеокасети, компакт-диски з ПЗ підприємство, яким вони керують, не тиражує і не продає.

Добродії керівники, не розслаблюйтеся. На вашому підприємстві є те, що може привести вас на лаву підсудних: це персональний комп’ютер, використовуваний вами, вашим бухгалтером, секретарем, менеджером і будь-яким іншим фахівцем.

Об’єкти злочину

Там, де є комп’ютер, обов’язково використовується різноманітне ПЗ: операційні системи, офісні пакети, бухгалтерські програми і багато чого іншого. Можливо, більшість керівників підприємств не підозрюють про те, що майже усе ПЗ, установлене на їх ПК, неліцензійне, тобто контрафактне. Ну і що, викликне керівник?

Адже ми ж не тиражуємо ПЗ і не продаємо його іншим особам.

Нагадаємо: об’єктом злочину є авторське право і суміжні права. У зв’язку з тим, що в даній статті мова йде про відповідальність за порушення авторського права на комп’ютерні програми, далі ми не будемо говорити про порушення суміжних прав.

До об’єктів авторського права відносяться права особи, що створили твір науки, літератури і мистецтва.

Стаття 176 КК України не передбачає конфіскацію майна засудженого.

Права автора складаються з майнових і немайнових прав. Перелік майнових прав викладений у ст.15 Закону «Про авторське право і суміжні права».

Усі способи використання творів викладені в тієї ж ст.15. Виділимо з них стосовно до такого твору, як комп’ютерна програма. Це публічна демонстрація і показ програми, її відтворення і поширення, переробки (модернізація), переклад з однієї мови програмування на іншу, здача в прокат, імпорт програм закордонних виробників.

Ну і що, ще раз викликне посадова особа? Ми ж нічого цього не робимо, ми просто працюємо на комп’ютері: готуємо накази, розпорядження чи будь-які інші документи. Осьде де і заритий собака. Адже щораз, коли включається комп’ютер, запускається текстовий чи графічний редактор, програма чи її частини записуються в пам’ять комп’ютера. А це і є порушення авторського права на відтворення програми.

Як уникнути в’язниці і суми

Насамперед необхідно згадати про такий старий як світ засіб, як профілактика. Легше запобігти використання неліцензійного ПЗ, чим відбиватися від служителів Феміди.

Як це зробити? У першу чергу на кожен комп’ютер заводиться ліцензійна карта.

Після складання ліцензійної карти на ПК із його вінчестера видаляється все неліцензійне ПЗ. Але через якийсь час воно неминуче знову з’явиться. Причина проста — відсутність відповідальності персоналу підприємства за установку і використання неліцензійного ПЗ.

Щоб відбити в працівників підприємства бажання використовувати неліцензійне ПЗ, необхідно в розділі «Відповідальність» посадової інструкції користувача ПК записати наступне: «Користувач (указати посаду працівника підприємства) несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за установку і використання на ПК неліцензійного програмного забезпечення».

Нерідкі випадки, коли працівник підприємства видаляє з вінчестера ПК ліцензійне ПЗ. Причина проста — бажання попрацювати на новій (але неліцензійній) версії ПЗ. Щоб узяти під контроль такий «творчий початок» працівника, необхідно укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність і видати під розпис ПЗ, використовуване на комп’ютері. Крім того, у розділі «Відповідальність» посадової інструкції користувача ПК повинна бути зроблений ще один запис: «Користувач (указати посаду працівника підприємства) несе матеріальну відповідальність за видалення з вінчестера ПК ліцензійного ПЗ».

Бажано призначити відповідального за проведення інвентаризації програмного забезпечення, установленого на ПК. Таку інвентаризацію бажано проводити щомісяця.

Перш ніж упроваджувати всі ці нововведення, проведіть із усіма користувачами ПК короткий лікнеп по авторському праву і відповідальності за порушення авторського права.

Реалізувавши усі вищенаведені заходи, керівник підприємства зможе уникнути кримінальної відповідальності по ст.176 КК. Є надія, що відповідати будуть конкретні порушники авторського права на ПЗ.

Як зменшити покарання

Якщо керівника все-таки залучили в якості обвинувачуваного по ст.176 КК, йому необхідно (самостійно чи разом з адвокатом) спробувати зменшити матеріальний збиток. Якщо його сума буде менше 3,4 тис.грн., правопорушення можна буде кваліфікувати як адміністративне (ст.51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення). Таке правопорушення волоче усього лише штраф у розмірі від 170 грн. до 3,4 тис.грн.

Якщо все-таки сума матеріального збитку складе від 3,4 тис.грн. до 17 тис.грн., виходить, зроблений злочин невеликої ваги. Отже, кримінальна справа може бути припинена. Для цього обвинувачуваному необхідно щиросердно покаятися, активно допомагати слідству в розкритті злочину, а також цілком відшкодувати збиток, заподіяний власнику авторського права. Крім того, колектив підприємства може взяти посадову особу на поруки.

Відповідно до ч.1 ст.176 КК об’єктивна сторона злочину містить у собі:
незаконне відтворення (тиражування) і поширення об’єктів авторського права;
інші навмисні порушення авторського права.

Якщо ж зроблений злочин середньої ваги і «світить» покарання у виді позбавлення волі, можна сподіватися на умовний термін чи відстрочку виконання вироку.