ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА
Лист № 2389 від 21.04.2003

Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжі права» (далі — Закон), викладеного в нової редакції Законом України від 11.07.2001 N 2627-III «Про внесенні змін у Закон України «Про авторське право і суміжні права», службовий твір — твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків у відповідності з службовим завданням чи трудовим договором (контрактом) між ним і роботодавцем. У пункті 3 статті 16 Закону зазначено, що за створення і використання службового твору автору слід авторська винагорода, розмір і порядок виплати якої установлюються трудовим договором (контрактом) і (чи) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Відповідно до пункту 5 статті 15 Закону («Майнові права автора») розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі чи в договорах, що укладаються з доручення суб’єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, що використовують твори.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди і порядок їхньої індексації.

Тому Держкомпідприємництва України вважає, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» (далі — Постанова) у відношенні ставок авторської винагороди поширюється на виплату винагороди по службових творах.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 8 Закону об’єктами авторського права є твори в сфері науки, літератури і мистецтва, а саме аудіовізуальні твору.

А в частині 2 статті 8 Закону зазначено, що охороні по даному Законі підлягають усі твори, зазначені в частині першої даної статті, як обнародувані, так і необнародувані, як завершені, так і незавершені, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети (утворення, інформація, реклама, пропаганда, розваги і т.п.).

А відповідно до пункту 5 статті 15 Закону ( 3792-12 ) Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди і порядок їхньої індексації.

Тому, на думку Держкомпідприємництва України, дія вищезгаданої Постанови ( 72-2003-п ) поширюється на авторів аудіовізуальної продукції.

Інформація про розмір ставок авторської винагороди для авторів сценарію, режисерів-постановників і ін., базі для їх нарахування міститься в додатках до Постанови. Так, мінімальна ставка авторської винагороди за публічне виконання творів літератури і мистецтва режисеру-постановнику п’єси складає «1 (% від суми валового збору)», ставки винагороди (роялті) нараховуються як відсоток суми валового збору, що надходить від продажу квитків за публічне виконання одного твору чи програми, або доходів, отриманих з того виду діяльності, у процесі проведення якого відбувається використання творів, а при відсутності таких доходів — загальної суми витрат на проведення заходу, при здійсненні якого відбувається використання твору літератури і (чи) мистецтва.

Додатково відзначимо, що органом, уповноваженим надавати роз’яснення з питань застосування даної Постанови, є відповідно до пункту 2 (Постанови) Міністерство освіти і науки разом з Міністерством культури і мистецтв.

Заступник Голови Г.Білоус