Прагнення України до євроiнтеграцiї та вступу до СОТ призводить до змiни правил гри на українському ринку iнтелектуальної власностi. Галузь, якiй в Українi донедавна не придiлялось достатньої уваги, останнiм часом стала предметом жвавих обговорень на рiзних рiвнях. Одним з плодiв таких дискусiй став пiдписаний днями Президентом Леонiдом Кучмою Закон «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi» (№ 850-15 вiд 22 травня 2003 року). Його норми вносять поправки до дев’яти вiтчизняних законодавчих актiв i увiдповiднюють українське законодавство до вимог Мiжнародної угоди щодо торговельних аспектiв iнтелектуальної власностi (TRIPS) — одна з вимог до будь-якої країни, що прагне набути членство в СОТ.

За порушення законодавства про інтелектуальну власність можна «сісти» на 5 років
Передусім, новоспечений закон посилює відповідальність за порушення авторських та суміжних прав, порушення прав на об’єкти промислової власності та за незаконне використання товарного знаку. TRIPS зобов’язує країни-члени СОТ забезпечити «ефективні заходи проти будь-яких дій, що порушують права інтелектуальної власності». В угоді зазначаються три основні галузі, в яких ця мета повинна бути досягнута: цивільне, адміністративне і кримінальне право. Водночас за словами розробників документа, такі заходи дадуть змогу знизити кількість зловживань у цій сфері. Зокрема, змінами до Кримінально-процесуального кодексу підвищено розмір штрафів за відповідні порушення і встановлено новий вид покарання — позбавлення волі.

Відтепер порушення прав на інтелектуальну власність (ІВ) каратиметься штрафом від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ) або позбавленням волі строком від 6 місяців до 5 років. Цікаво, що за такі порушення, вчинені посадовою особою з використанням службового становища, передбачено штраф від 500 до 1000 НМ або позбавлення волі строком до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до 3 років. Коментує патентний повірений, заступник директора зi сприяння захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності фірми «Регіон» Валерій Різун: «Такі санкції відповідають міжнародним нормам. З іншого боку, постає питання, чи будуть ці норми діяти на практиці, і як їх будуть застосовувати».

Крім того, внесено зміни до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів. Нововведення дають право суб’єкту, чиї права порушено, або існує така загроза, звернутися до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. До таких заходів віднесено огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням, та арешт майна порушника. Рішення суду можна оскаржити в апеляційному суді. Однак скасування запобіжних заходів відбувається лише після задоволення апеляції, а не з моменту її подачі до суду. Експерти побоюються, що така норма подекуди може стати просто знаряддям тиску. Валерій Різун: «Такі норми чинні у Франції, Британії, інших розвинених країнах. Однак треба запобігти можливим зловживанням. Наприклад, запобіжним заходом може стати арешт товару на кордоні, від чого експортер зазнає суттєвих збитків. Тому потрібна серйозна робота над підзаконними актами». Втім, зазначимо, за невиконання ухвали про вжиття запобіжних заходів, якщо ці дії не підлягають кримінальнiй відповідальності, передбачено штраф на суму один НМ.

В Україні не буде «клонів» світових та українських брендів
Однією із суттєвих перемог закону його автори вважають закріплення в документі поняття «добре відомий товарний знак». Відповідні зміни внесено до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Визначено, що такий знак охороняється на рівні зі знаками, зареєстрованими в Україні, і не потребує обов’язкової реєстрації. Більше того, добре відомий знак не може бути зареєстровано без згоди його власника щодо будь-якої продукції незалежно від товарних позицій власника бренду (наприклад, не можна зареєструвати ТЗ Соса-соla для виготовлення шкарпеток, хоча відома компанія цим виробництвом не займається). Рішення про визнання знаку добре відомим ухвалює Апеляційна палата в складі Держдепартаменту інтелектуальної власності або суд.

Також заборонено реєстрацію схожого або подібного товарного знаку до зареєстрованого раніше щодо тієї самої групи товару (наприклад, виготовлення спортивного одягу під маркою Abibas вважатиметься порушенням), що стосується співвідношення товарних знаків і географічних зазначень походження товарів, то новий закон скасував норму, яка дозволяла пізніше зареєстрованому географічному зазначенню скасовувати раніше зареєстрований знак для товарів і послуг.

Зареєструвати сайт фірми в інтернеті зможе лише її власник
Змінами до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», окрім іншого, введено захист товарного знаку в мережі iнтернет, у тому числі в доменних іменах. Таке застосування знаку визнається його використанням, аналогічним до будь-якого іншого використання. Отже, ймовірно, що відтепер для використання фірмового найменування в доменних іменах третього рівня (наприклад — фірма.kiev.ua) реєстратори вимагатимуть свідоцтво на знак для товарів і послуг, як це сьогодні передбачено правилами реєстрації в домені .ua (фірма.ua). З іншого боку, відтепер можна оскаржити реєстрацію домена з назвою фірми, що був зареєстрований сторонньою особою з метою продажу прав на нього власнику фірми.

Не оминув закон і користувачів аудіо-, відеотворів. Новозмінений закон «Про авторське право і суміжні права» передбачає обов’язкову сплату винагороди автору за використання твору для третіх осіб. Без санкції автора дозволяється використання аудіо-, відеотворів лише в домашніх умовах винятково з приватною метою або для кола сім’ї, але з виплатою винагороди правовласникам.

Експерти вбачають в цьому законі певний позитив — глобальна економіка, частиною якої повільно, але впевнено стає й українська, живе за власними законами, однаковими для всіх. До того ж, документ приймали не «з-під палиці», як це було з «антипіратським» законом. Втім, фахівці відзначають, що це лише перший крок в напрямку до світового ринку інтелектуальної власності, наголошуючи необхідність подальших змін законодавства в галузі. Представник Коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності (CIPR) в Україні Мирон Василик: «Усі ці поправки надзвичайно важливі для України. Проте, зважаючи на динаміку зростання таких всесвітніх явищ, як контрафакція та піратство, в майбутньому необхідно буде наділити суди та правозахисні органи додатковими повноваженнями задля ефективного протистояння появі контрафактної та піратської продукції на ринку України».