Сучасний ринок товарів постійно поповнюється новими виробами як масового виробництва, так і за індивідуальними замовленнями. До таких виробів відносяться і твори декоративно-прикладного мистецтва (надалі – ДПМ), які постійно приваблюють споживачів.

В науковій літературі зазначено, що «декоративно-прикладне мистецтво» – це художньо-оформлені вироби побутового призначення [8]. До цієї категорії творів можна віднести великий перелік художніх виробів, які відрізняються за своїм призначенням, декоративним оформленням та якісними характеристиками. Декоративні вироби бувають різними і за своєю будовою – двомірні або тримірні, що перенесені на предмети побутового (практичного) користування.

Такі вироби як декоративний розпис, гончарні вироби, вироби ткацтва (ковдри), одяг (вишиванки), ювелірні прикраси є творами декоративно-прикладного мистецтва, але також можуть бути і промисловими зразками (в залежності від способу і кількості виготовлених зразків).

Метою даної статті є з’ясування питання, в яких випадках твори декоративно-прикладного мистецтва можуть отримати правову охорону в якості промислових зразків.

Обидва об’єкти охорони мають як спільні, так і розрізняльні риси. Промисловий зразок і твір ДПМ є нематеріальними благами, які створюються інтелектуальною діяльністю людини і втілюються в конкретні матеріальні об’єкти.

Поняття «промисловий зразок» включає в себе щось нове у художньо-конструктивному рішенні промислового виробу, що визначає його зовнішній вигляд та конкретні засоби реалізації творчого задуму.

Так, в статті 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» зазначено, що «промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання».

Сама назва «промисловий зразок» містить в собі посилання на те, що виріб повинен підлягати тиражуванню в промислових масштабах. Ця умова не буде дотримуватись, якщо створення виробу стане результатом високохудожнього ...