21 березня 2007 року відбудуться парламентські слухання на тему: "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування".

В Україні захист прав інтелектуальної власності — це передбачена законодавством діяльність уповноважених державою органів виконавчої та судової влади по визнанню, поновленню та усуненню перешкод, що заважають суб’єктам права інтелектуальної власності реалізації їх прав та законних інтересів. Насамперед хотів би зупинитися на законодавстві, яке регулює правовідносини у сфері захисту прав інтелектуальної власності і надати короткий огляд норм цивільного, адміністративного, кримінального, митного законодавства та спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, які передбачають судовий та адміністративний способи захисту прав інтелектуальної власності, а також встановлюють цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення цих прав.

Судовий захист прав інтелектуальної власності здійснюється судами загальної юрисдикції, господарськими судами України, а в сфері публічно-правових відносин — адміністративними судами, система яких сьогодні формується і в якій уже активно працює Вищий адміністративний суд України.

Питання про застосування судом тих чи інших цивільно-правових способів захисту прав інтелектуальної власності та інтересів, які охороняються законом, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України вирішується передусім у залежності від характеру порушеного права.

Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання визначена в Господарському кодексі України, відповідно до якого застосовуються такі види господарських санкцій:
відшкодування збитків;
штрафні санкції;
оперативно-господарські санкції.

У спеціальному законодавстві України з питань інтелектуальної власності також визначено чимало способів захисту прав інтелектуальної власності. Як правило, власник порушених прав інтелектуальної власності може скористатися не будь-яким, а якимось конкретним способом захисту цих прав. Найчастіше він прямо визначений спеціальною нормою закону або випливає з характеру вчиненого правопорушення. Частіше, однак, власнику прав інтелектуальної власності надається можливість вибору способу його захисту.

Кримінальним кодексом України встановлено кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт, конфіскації майна, обмеження або позбавлення волі на певний строк.

У лютому 2006 р. внесено зміни до Кримінального кодексу і значно посилено відповідальність за злочини проти прав інтелектуальної власності, що дозволить забезпечити надійний правовий механізм захисту цих прав відповідно до вимог Угоди ТРІПС, згідно з якими країни — члени Світової організації торгівлі — повинні забезпечити кримінальну відповідальність, яка б служила засобом стримування від порушень прав інтелектуальної власності.

Держдепартаментом інтелектуальної власності постійно здійснюється співпраця із судовою гілкою влади, яка спрямована на вдосконалення механізмів захисту прав інтелектуальної власності в судовому порядку. Важливим результатом такої співпраці можна вважати утворення в системі господарських судів спеціалізованих колегій суддів, судової палати Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, а також запровадження відповідної спеціалізації суддів.

Зважаючи на те, що розгляд певної категорії спорів, пов’язаних з правами інтелектуальної власності, віднесено до компетенції загальних судів, необхідно забезпечити спеціалізацію суддів таких судів, а можливо, створити колегії в судах, які розглядають значну кількість таких спорів.

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, застосовується, зокрема, при:
порушенні прав інтелектуальної власності;
здійсненні дій, що становлять акти недобросовісної конкуренції;
незаконному розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;
порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Відповідно до статті 24 цього кодексу захист прав здійснюється шляхом проведення адміністративних процедур, таких як: вилучення або конфіскація контрафактної продукції та обладнання, що використовується для її виготовлення, виправні роботи, адміністративний арешт або накладання адміністративних штрафів.

Для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку на реалізацію державної політики в означеній сфері спрямована діяльність таких органів державної влади, як Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України та інших. Ці державні органи в межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, забезпечують створення та ефективне функціонування механізмів захисту прав інтелектуальної власності та контролю за дотриманням норм законодавства в цій сфері. У деяких із зазначених державних органів (Держдепартаменті інтелектуальної власності, МВС України, Службі безпеки України, Держмитслужбі України) створено спеціальні підрозділи, які займаються саме питаннями, пов’язаними із захистом прав інтелектуальної власності.

Крім того, за порушення правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання також можуть бути застосовані уповноваженими державними органами адміністративні санкції. Так, Антимонопольний комітет України відповідно до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" накладає штрафи на суб’єктів господарювання за вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція.

Митна служба України створює належні умови для захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні. Нещодавно до розділу X Митного кодексу України "Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності" та до ст. 345 "Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності" внесено суттєві зміни, що стосуються, зокрема:

- встановлення відповідальності правовласника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено (відповідна норма передбачена ст. 56 Угоди ТРІПС);

- надання права митним органам призупиняти митне оформлення товару за власною ініціативою в разі переміщення через митний кордон України товару, щодо якого не подано заяву про захист прав інтелектуальної власності, але є достатні підстави вважати, що під час його переміщення можуть бути порушені ці права (застосування дії Ех Оfficio, що передбачені ст. 58 Угоди ТРІПС);

- застосування вимог, які містяться у ст. 59 Угоди ТРІПС та стосуються заборони вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності;

- незастосування заходів, пов’язаних із призупиненням митного контролю й митного оформлення щодо товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом, чи ввозяться на митну територію України, або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

З метою координації діяльності державних органів із здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності та боротьбою з правопорушеннями у цій сфері в 2003 році спільним наказом таких центральних органів виконавчої влади, як Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Міністерство культури і мистецтв України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державна митна служба України, Міністерство освіти і науки України створено Координаційну Раду та затверджено Програму скоординованих дій правоохоронних та контролюючих органів по боротьбі з незаконним виробництвом, розповсюдженням і реалізацією аудіо- і відеопродукції, компакт-дисків та інших об’єктів права інтелектуальної власності.

Ця Програма дала можливість запровадити на регіональному рівні ефективну систему співпраці правоохоронних і контролюючих органів та забезпечити більш ефективний контроль за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності. Однак для посилення такого контролю Державний департамент інтелектуальної власності ініціює перед Урядом України питання утворення при Кабінеті Міністрів України Координаційної ради з питань захисту прав інтелектуальної власності та аналогічних дорадчих органів при Раді міністрів АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях і забезпечення їх діяльності. Держдепартамент погодився б виконувати функції секретаріату такого органу та забезпечував би координацію діяльності всіх інших державних органів, які опікуються питаннями захисту прав інтелектуальної власності.

Підсумовуючи сказане, хотів би наголосити, що в Україні створено сучасну законодавчу базу щодо захисту прав інтелектуальної власності, яка в основному відповідає міжнародним нормам, зокрема вимогам Угоди ТРІПС, та запроваджено механізми реалізації норм цього законодавства.

Але процес вдосконалення законодавства в цій сфері триває. Державним департаментом інтелектуальної власності розроблений законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері інтелектуальної власності", яким удосконалюється процедура набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності. Цей законопроект оприлюднений на офіційному веб-сайті Держдепартаменту, і будь-хто із зацікавлених осіб може звернутися до нас із своїми зауваженнями та пропозиціями.