Інтелектуальна власність в Україні зростає в ціні

Винаходи, удалі дизайни промислового зразка, ефектні, що запам’ятовуються товарні знаки, що не мають охоронних документів, виявляються легкою здобиччю конкурентів і шахраїв. Україна вживає рішучих заходів адаптуватися до глобальної системи регулювання прав і охорони інтелектуальної власності. Актуальність проблеми зростає напередодні знаходження нашою країною членства у Всесвітній торговій організації (ВТО).

Хочеш жити — умій реєструватися

Товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення, указівки походження товарів, винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки, сорти рослин, селекційні досягнення, захист від несумлінної конкуренції, інші об’єкти, що виникли в процесі розумової діяльності людини, — усе це відноситься до об’єктів інтелектуальної власності. До цього ряду можна віднести і популярне зараз поняття «бренд» — сукупність матеріальних і нематеріальних категорій, що формують сприятливе враження в споживача і бажання придбати товар серед безлічі інших аналогічних.

За твердженням керівників Держдепартаменту інтелектуальної власності, в Україні зберігається тенденція підвищення активності національних заявників у подачі заявок на об’єкти інтелектуальної власності. Так, у 2002 р. надійшло 8639 заявок на винаходи (на 19% більше, ніж у 2001 р.), 1743 заявки на промислові зразки (ріст на 35%), 11324 заявки на знаки для товарів і послуг (на 32% більше). Тенденція підвищення активності національних заявників зберігається, починаючи з 1996 року, що свідчить про подальше посилення позицій вітчизняного товаровиробника.

Здається, багато підприємців уже починають розуміти, що в конкурентній боротьбі виграє виробник товару більш високої якості і фірма, що забезпечує найвищий рівень сервісу і послуг. Тому зростають роль і значення правового захисту і комерційного використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків. Винаходи, удалі дизайни промислового зразка, ефектні, що запам’ятовуються товарні знаки, що не мають охоронних документів, фактично виявляються легкою здобиччю конкурентів і різного роду шахраїв.

У деяких національних товаровиробників уже виникають і в майбутньому всі частіше будуть виникати проблеми, зв’язані з використанням незареєстрованного товарного знаку: поява несумлінних конкурентів, що використовують знак; злодійство дизайну упакування, фірмового позначення (такий конкурент цілком може зареєструвати незахищений знак на себе); заміна товарного знаку, що волоче за собою матеріальні втрати через втрату імені й іміджу.

Як пояснюють фахівці патентної фірми «Городисский и партнеры», навіть після одержання охоронного документа в його правовласника виникають нові складності, зв’язані з реалізацією і захистом своїх прав, з комерційним використанням захищеного об’єкта. Приміром, необхідно відслідковувати порушення своїх прав і самому не порушувати права третіх осіб.

Контрафакт — це факт

У торговій мережі (в основному, на ринках) України суцільно і поруч пропонується маса явно фальсифікованої продукції, серед якої часто зустрічаються товари із широко відомими міжнародними торговими марками. Усе ще не налагоджені механізми протидії цьому явищу.

Наприклад, за даними української Асоціації іноземних виробників фармацевтичної продукції (АІРМ), на етапі реєстрації у Фармакологічному експертному центрі Мінздраву України не враховується наявність патентного захисту винаходів і промислових зразків, не проводиться патентна експертиза препаратів, що подаються на реєстрацію. Це приводить до порушення патентних прав на оригінальні лікарські препарати. Як наслідок, провідні фармацевтичні компанії світу можуть відмовитися від постачання на український ринок інноваційних лікарських препаратів.

Але не можна не відзначити і позитивні тенденції. Головна — виникнення ринку легальних продуктів інтелектуальної власності. В Україні з’явилося кілька великих операторів ринку інтелектуальної продукції. У секторі відеопродукції це компанія «Інтерфільм»; у секторі аудіопродукції — «Ukrainian Records»; у секторі комп’ютерних програм — «Мікро», «Софтпром», Центр ліцензійного програмного забезпечення; у секторі мультимедіа — «Мультитрейд», Національна мультимедійна компанія. Тепер не тільки закордонні, але й українські автори і виконавці стали діставати прибуток від продажу екземплярів своїх творів. Якщо в 2000- 2001 р. позови проти порушників прав інтелектуальної власності подавали тільки Міжнародна федерація виробників фонограм і «Майкрософт», то в 2002 р. позови від цих організацій склали вже не більш 30% від загального числа позовів правовласників — українських резидентів, операторів легального ринку інтелектуальної продукції.

Орієнтир — ВТО

Державний секретар з питань європейської інтеграції Мінекономіки Валерій Пятницький вважає, що для подальшого удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності необхідно створити відповідну структуру для реєстрації інтелектуальної і промислової власності, зробленої в Україні.

Держсекретар відзначає, що останнім часом значна кількість судових справ було зв’язано з охороною загальновідомих товарних знаків. Але їхній захист Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» безпосередньо не передбачений. Тому необхідно уточнити законодавчі норми. Це допоможе вітчизняним виробникам і на внутрішньому, і на зовнішніх ринках.

Правове поле вже сформоване,
вважає голова Державного департаменту інтелектуальної власності Микола ПАЛАДІЙ

За останні два роки в Україні зроблені важливі кроки по удосконаленню національного законодавства в сфері інтелектуальної власності з урахуванням вимог Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС). Прийнято 6 спеціальних законів, стільки ж законів щодо приєднання України до важливих міжнародних договорів у цій сфері і кілька десятків підзаконних актів. Цивільний кодекс України містить окрему книгу «Право інтелектуальної власності».

На розгляд Верховної Ради України передано 5 законопроектів. Особливо важливий один з них — «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань інтелектуальної власності», уже прийнятий у першому читанні. У ньому, зокрема, закріплені положення про запобіжні заходи по негайному припиненню правопорушень у цій сфері. Законопроект також містить статті, що передбачають захист добре відомих товарних знаків.

Важливим організаційним механізмом реалізації правових норм є контроль за дотриманням норм законодавства в сфері інтелектуальної власності на всій території країни. Так, відповідно до угоди про співробітництво між Державним департаментом інтелектуальної власності, Міжнародною федерацією фонографічної промисловості (IFPI) і фірмою «Philips», Держдепартаменту наданий пакет Сід-кодів для присвоєння українським виробникам дисків для лазерних систем зчитування.

Зі створенням в Україні спеціалізованого суду значно підвищиться рівень забезпечення ефективного судового захисту прав інтелектуальної власності. Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблений: діють спеціалізовані колегії суддів у системі господарських судів.

Для забезпечення всебічного, повного й об’єктивного розгляду справ створюється Спеціалізована науково-дослідна установа судових експертиз з питань інтелектуальної власності при Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України.

Сьогодні в Україні сформована достатня нормативно-правова база в сфері інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним стандартам.

З приводу

Як показує вітчизняна практика розгляду спорів в адміністративному порядку, сьогодні усе більше справ про несумлінну конкуренцію. У цьому ряді відомі випадки неправомірного використання українськими виробниками назви «Боржомі» при маркіруванні мінеральної води; словесної частини знака «Natur Produkt VEGA» і образотворчої частини у виді крони дерева зеленого кольору; словесного елемента «Білкозин», виконаного літерами українського алфавіту й образотворчої частини у виді веселки, розташованої над словесним елементом.

Ряд українських виробників безалкогольних напоїв неправомірно використовували назви на етикетках «Спрайс» і «Спрайт» (товарний знак «Спрайт» належить компанії «Кока-Кола»). Ці порушники були оштрафовані Антимонопольним комітетом України.

Торгова марка — це великі гроші,
затверджує представник Коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності (CIPR) в Україні Сергій МОВЧАН

Напередодні вступу України у ВТО процес модернізації українського національного законодавства в області матеріально-правових норм охорони прав інтелектуальної власності вступає в завершальну фазу. Разом з тим, треба буде розв’язати ряд невідкладних проблем, зв’язаних насамперед з охороною промислової власності, зокрема прав на знаки для товарів і послуг (товарні знаки).

Теоретично в нас права інтелектуальної власності захищені належним образом, однак на практиці вони масово порушуються. Експерти Організації по економічному співробітництву і розвитку (ОЕСР) вважають, в Україні необхідно підсилити захист інтелектуальної власності, відповідно до Угоди ТРІПС. Вони рекомендують розширити повноваження державних органів при проведенні наслідку й адміністративної компетенції правоохоронних органів; збільшити розміри штрафів за порушення прав інтелектуальної власності; збільшити розміри компенсації сторонам, права яких були порушені; дозволити судам робити попередню конфіскацію нелегальної продукції; створити в рамках судової системи спеціалізовану експертизу.

В Україні зараз спостерігається дуже важливий процес, зв’язаний із проходженням у Верховній Раді проекту Закону України «Про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти України про інтелектуальну власність» (регістр N 1238).

Він вносить чіткість і прозорість у систему захисту прав легальних правовласників проти незаконного використання їхніх товарних знаків, зокрема загальновідомих знаків для товарів і послуг, указівок місць походження товарів, а також передбачає заходи для конфіскації і знищення продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності. Від створення прозорої законодавчої бази для захисту прав інтелектуальної власності буде залежати ступінь привабливості України для іноземних інвесторів і приєднання країни до ВТО.

У цивілізованому світі особливо коштовні об’єкти інтелектуальної власності: ринкова вартість бренда «Microsoft» у 1996 році складала $70,9 млрд., у той час як вартість матеріальних цінностей компанії, за даними балансового звіту, — усього $5,7 млрд. Весь стан знаменитих фірм Джорджіо Армані, П’єра Кардена, Лоурена Клайна укладене в їх всесвітньо відомих торгових марках. Тим часом, за свідченням ряду найбільших міжнародних компаній, обсяг підробленої продукції, реалізованої в країнах колишнього СРСР під прикриттям їхніх товарних знаків, складає 25-50%.

Підроблена продукція користається попитом,
затверджує директор економічних програм Центра ім. А. Разумкова Володимир СИДЕНКО

Наші дослідження показують, що по сукупності проблем охорони інтелектуальної власності в Україні найбільш актуальна наступні: охорона комп’ютерних програм і баз даних, захист від несумлінної конкуренції, охорона знаків для товарів і послуг (товарних знаків), охорона виробників аудіовізуальної продукції.

Характерно, що багато громадян країни не відносять проблеми охорони інтелектуальної власності до числа першорядних умов економічного розвитку України. Обмежена платоспроможність широких шарів населення — могутній стимул до придбання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності. Майже 70% населення споживає підроблену продукцію, маркіровану загальновідомими товарними знаками.